24 серпня в день 20-ліття української Незалежності за ініціативи Полтавської філії Суспільної служби України відбулася зустріч учасників боротьби 1988 – 1991 років за Незалежність України на Полтавщині .

Мета зустрічі: висвітлити події очима безпосередніх учасників та організаторів тих подій, оцінити шлях, пройдений Україною за 20 років, та перспективи розвитку нашої держави.

15 квітня на засіданні секретаріату Громадської ради при Полтавській обласній державній адміністрації Ганна Кіященко презентувала європейський досвід співпраці влади з громадянським суспільством. Навчальний візит до Брюсселю та Лондону делегації лідерів громадянського суспільства з України та Молдови та представників місцевої влади відбувся з 27 лютого по 5 березня 2011 року в рамках проекту «Посилення громадянського суспільства через кордони для розвитку демократії», що фінансується Фондом підтримки демократії ООН.

У європейських країнах, де давно вже сформувалися принципи демократії, увага влади до думки громади ні в кого не викликає подиву. Днями з Лондону повернулися троє полтавців, котрі вивчали досвід Європарламенту, а також урядів Бельгії й Великобританії щодо співпраці влади й громадських організацій.

Волонтери із ГО — дешевші

– Наша поїздка відбулася в рамках міжнародного проекту «Посилення громадянського суспільства через кордони для розвитку демократії», що фінансується Фондом підтримки демократії ООН, – розповідає керівник робочої групи, голова Полтавської філії Суспільної служби України Ганна Кіященко. – Спочатку ми відвідали Брюссель (Бельгія), де зустрічалися з членами Європарламенту та Європейської комісії, а вже потім вирушили до Лондона. Тут на нас чекали зустрічі з представниками уряду, місцевої влади, а також громадських організацій.

Днями в приміщенні Національної спілки письменників України відбулося нагородження першого лауреата літературно-мистецької премії імені Богдана Хмельницького Міністерства оборони України, прозаїка-«афганця», кременчужанина Ігоря Моісєєнка та представлення його роману «Сектор обстрілу – «АІСТи», який і визнано кращим твором на військову тематику. Другим лауреатом стала киянка, заслужений працівник культури Зоя Ружин. Їй присуджено премію за збірник речитативів для військовиків.

У поліцейській державі, в яку де-факто перетворилася Україна, важко говорити про дотримання прав будь-якого громадянина незалежно від національності. Та найгірше, мабуть, рома (циганам). Серед тисяч повідомлень кримінальної хроніки про злочини (без зазначення того, що вони скоєні українцями чи росіянами) ви завжди побачите кілька, в яких обов’язково підреслена етнічна приналежність правопорушників – «циганської зовнішності», що таврує всіх представників ромського народу і є одним з виявів ксенофобії.

За останні десять років мені разів шість довелося побувати у Польщі. І щоразу поступ Польщі до європейських стандартів життя був зримим. Особливо радують око польські села з гарненькими котеджами, повною відсутністю глухих високих парканів, а натомість підстриженими газонами, красивими низенькими оградками й великою кількістю квітів – на клумбах, обабіч доріг, у декоративних вазонах. А це найперший показник відкритості людей, їхньої впевненості у завтрашньому дні і, якщо хочете, щасливих безтурботних буднів.
Тому я з радістю прийняла запрошення Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби на конференцію: «Підтримка дорадчих служб та інших аграрних інституцій України в реалізації програм розвитку сільського господарства і сільських територій з використанням польського та європейського досвіду», в якому взяла участь представницька делегація з Поморського воєводства Польщі.

Нещодавно у Варшавському університеті відбувся авторський вечір австрійського письменника Карла-Маркуса Ґауса. Він відомий своїми захоплюючими репортажами про малі етнічні групи й народи в Європі, які перебувають на межі зникнення.
До таких зникаючих спільнот відносять і ромів (циган). Як зазначає австрійський публіцист, злиденні умови існування є спільною проблемою всіх циганських громад у Європі. Влада намагається змінити цю ситуацію, але помилково не залучає циган до цього процесу. Наприклад, у словацькому місті Кошице для циган збудовано мікрорайон на 6 тис. осіб. Це 6-7 поверхові будинки. Однак традиційно роми не живуть вище 2-го поверха. Тож підлоги на верхніх поверхах невдовзі були зірвані й пущені на дрова.
Ще одне цікаве спостереження Карл-Маркуса Ґауса: саме ромські жінки стоять на сторожі традицій, мови і культури.

Коли від Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби я отримала запрошення до Семенівського району на семінар на тему: «Суниця як реальний шлях диверсифікації у рослинництві», мимоволі подумалося, що організатори, м’яко кажучи, спізнилися з проведенням заходу, адже сезон королеви ягід давно закінчився, тому навряд чи вдасться її скуштувати.
Яким же було здивування й захоплення учасників семінару з різних районів Полтавщини (фермерів, одноосібників, підприємців, науковців, керівників і спеціалістів аграрних підприємств), коли ми побачили гектари, покриті чорним агроволокном і оснащених системою крапельного зрошення, на яких на фоні смарагдового листя багряніли соковиті й запашні ягоди (посмакували суницею прямо з грядки), адже у господарстві Олександра Дикуна вона плодоносить з травня по листопад. До речі, як зауважила кандидат біологічних наук, викладач Полтавської державної аграрної академії Тамара Бєлова, суниця – сильний протипухлинний засіб, і за сезон її треба наїдатися до оскоми.

Дорогі діти, батьки, вчителі та викладачі!

Вітаю Вас з чудовим святом – Днем знань!
Мені здається, що немає людини, яка б не любила це свято. Для школярів – це день нових зустрічей з друзями та вчителями після канікул , нових мрій та очікувань, можливість перегорнути сторінку та розпочати все з нового аркушу.
Проте найбільш знаковий день для першокласників, тому що саме для них 1 вересня лунає перший дзвоник.
Для мене перше вересня – це чудові спогади, усміхнені та щасливі обличчя дітлахів, зворушливі сльози на обличчях мам та бабусь та букети яскравих квітів. Я дуже люблю це свято, тому що в цей день кожна доросла людина хоча б на мить, хоча б у мислях, але повертається в дитинство.