Суспільна
Служба
України
полтавська філія

Суспільна
Служба
України
полтавська філія

 

Чверть жителів села не отримали допомоги

НП РАЙОННОГО МАСШТАБУ
або
Хто відповість за те, що сільський голова при ліквідації наслідків жахливого смерчу крутила, як циган сонцем, а чверть жителів села не отримали допомоги

Цей день – 14 червня – увійшов у життя людей чорною датою. Такого на пам’ятали навіть старожили Чапаєвого. Загриміло, як зазвичай буває перед грозовим дощем. Й ураз загуркотіло так, наче в село увірвався танковий корпус, розтрощуючи все на своєму шляху. Градини завбільшки з гусяче яйце, вибивши шибки, залітали у веранди й кімнати, розбиваючи ставчики з квітами та телевізори. Люди думали, що прийшов кінець світу й ховалися під іконами. Коли хвилин через 20 усе стихло й шоковані селяни почали вибиратися з помешкань, вони побачили страшну картину. Все навкруги було встелено 20-30-сантиметровим шаром криги, з-під якого стирчали крила вбитої птиці. З пастівника поверталися закривавлені корови. У садках стояли обчухрані до гілок чи лежали повалені дерева. На городах і полях не залишилося жодної неушкодженої рослини. Зі стовпів звисали обірвані електродроти. Смерч позносив покрівлі чи побив шифер на будівлях, чимало хат світили кроквами, мов ребрами. У багатьох будинках від води прогнулися чи й взагалі впали стелі…

Читати повністю…