Права виборців оголошені у ст. 10 Закону “Про Державний реєстр виборців”. Отже ми маємо право:
– подавати свої персональні дані до відповідного відділу ведення Державного реєстру виборців;
– знати про своє включення (не включення) до Державного реєстру виборців;
– знати про використання своїх персональних даних, зокрема знати, кому і на яких підставах була надана інформація про них;
– одержувати на безоплатній основі у будь-який час від відділу ведення Державного реєстру виборців повну інформацію в доступній формі про свої персональні дані, внесені до Державного реєстру виборців;

Хіба булаву дано для того, щоб лупити по головах своїх співвітчизників.
Справжній реформатор – це той, хто вміє перетворити злидні на бідність.
“Низи не хочуть, а верхи не можуть” – це з минулого століття. В нас – низи більше не можуть, а верхи дуже хочуть.
Остання надія – гуси. Може, врятують не лише Рим.
Із книги Мойсея Фішбейна “Ранній рай”

Продовжуємо знайомство з кандидатами – 2010.
Джерело: дані ЦВК, власна інформація інтернет-видання Фокус,
відомості з відкритих джерел.
Кандидати розташовані за алфавітом.

Лікарі – це люди з великої літери, щодня вони борються за людське життя. Цілодобово медичні працівники чергують біля хворих аби розрадити та полегшити їхні страждання. В душі лікаря повинно бути милосердя, інакше це – не лікар.
Якою медицина постає сьогодні перед звичайними громадянами? На перший погляд все ніби й непогано, але якщо придивитися пильніше, неприємних моментів чимало: низькі зарплати, застаріле обладнання, черги, щоб потрапити на прийом, дефіцит уваги до хворих та лікарні, які потребують ремонту. Наші медичні вищі нав-чальні заклади щороку випускають значну кількість спеціалістів, багато з них за таких умов втрачають інтерес до праці, а водночас і до пацієнтів.

Розвиток міжнародних економічних відносин України з іншими державами – процес бурхливий, динамічний, проте, на мою думку, завжди однаковий у розрізі одного питання: єдності зов-нішньоекономічного і зовнішньополітичного курсу. Ця проблема часто ускладнюється питанням постійності, адже правило про те, що «нова мітла по-новому мете», на жаль, дуже зручне для тих, хто має владу у той чи інший період часу. Суть цієї проблеми дуже проста і надзвичайно важлива для розуміння всіма, хто може на неї реально вплинути – від того, чого насправді ми хочемо і скільки зусиль ми докладаємо залежить дуже багато. От і зараз відбуваються незрозумілі речі – ми нібито миримось із Росією, проте продовжуємо декларувати свій зовнішньоекономічний та зовнішньополітичний курс на ЄС.

10 грудня в Інституті економіки і права відбулася дискусія на тему президентських виборів між тренерами проекту „Молодь йде на вибори” та студентами-активістами восьми вузів Полтави.
35 студентів проявляли досить високу обізнаність у виборчому законодавстві і активно обмінювалися думками із керівником проекту Олександром Келимом, координатором Дмитром Козицьким та тренером Зоєю Коваленко. Учасники дискусії дійшли згоди – та обставина, що 35% серед опитаних у деяких районах Полтавщини не підтримують жодного з кандидатів несе загрозу для зваженого вибору під час голосування. Адже в решті-решт тих, що не підтримають жодного з кандидатів буде відсотків 6-7, від-повідно біля 30% зробить свій вибір спонтанно, прямо на виборчих дільницях і це може суттєво вплинути на кінцевий результат.

Громадськість запрошує Новообраного Президента на Громадський Форум 1 березня 2010 року.
Хто б не став Президентом України – вже сьогодні громадськість планує діалог з майбутнім Главою держави. Для цього “Українська Правда” та Громадська кампанія “Новий Громадянин” ініціюють спільний проект.
Збиратимуться питання від громадян з усієї України до завершення Президентських виборів – 8 лютого. Після оголошення результатів новообраному Президентові буде надіслано запрошення на Громадський Форум від українців, які поставили свої за-питання.

Україні потрібен він, працює вона, а заважають вони. Вибори завершаться, а хтось з НИХ залишиться з нами на цілих п’ять років. Якщо в 2004 році їх було 26 осіб, то тепер, не в останню чергу через збільшення передвиборчої застави, бюлетень стане коротшим на 8 прізвищ.
Знайомтеся: кандидати – 2010.

Джерело: дані ЦВК, власна інформація інтернет-видання Фокус, відомості з відкритих джерел.
Кандидати розташовані за алфавітом.

«Отже, почалося… Почалося набагато раніше, ніж мало початися. Вони атакують. Вони – красномовні, яскраві, кольорові, дуже нахабні і дуже набридливі. Вони всюди – на перехрестях доріг і над дорогами, на стінах будинків і на ліхтарних стовпах, вони підкараулюють нас навіть там, де ми не очікуємо їх побачити; вони зненацька вистрибують з наших телевізорів, щоб розповісти нам про наші проблеми (більшість з яких нам вони самі для нас створили) і запевнити нас, як добре вони нас розуміють; вони нагадують про себе листівками під нашими ногами, концертами на головних площах країни – або просто тим непотребом, який ми виймаємо з наших поштових скриньок. Вони дуже бояться, що ми про них забудемо, тому не можуть і не хочуть дати нам спокій… «Вони» – це головні герої передвиборної агітації, люди-біг-борди, які, до речі, уникають називати свою бурхливу діяльність із «нагадування про себе» передвиборною агітацією, наполягаючи на тому, що все це звичайна реклама або соціальна реклама…»

З 10 по 19 вересня 2009 року на сайті «Право Знати» було проведене опитування: «На вирі-шення яких проблем передусім має спрямувати свої зусилля новообраний Президент України?»

Такими пріоритетами, на думку більшості є:

1)Енергетична безпека України (69.0%, 343 голосів)

2)Подолання корупції та прозорість влади (68.0%, 342 голосів)

3)Обороноздатність України та вступ у військові союзи (62.0%, 309 голосів)

4)Реформа судової системи та забезпечення правосуддя (59.0%, 296 голосів)

Поки ми живі, ніщо не вирішено остаточно
Головна помилка Майдану – це персоніфікація політики, уособлення своїх прагнень у якійсь постаті, поділ політиків на “наших” і “не наших”. І коли “наші” перемогли, то й суспільство демо-білізувалося і розслабилося. Люди виявилися готовими до благородного пориву, навіть до ризику, але не готові до повсякденної важкої роботи.
Друга помилка – це віра у слова та гасла. Чи питав хтось Ющенка, а що конкретно значить “Бандитам – тюрми”, “Багаті поділяться з бідними”? Чи вимагав хтось у Ющенка реальної програми, реального плану реформування суспіль-ства?
Отже, цього треба вимагати у нинішніх політиків. На будь-які солодкі обіцянки щось дати, дати більше, дати ще більше, треба ставити чіткі питання: а ЯК саме, ЯК конкретно ви це зробите, коли саме можна очікувати результату? “ЯК?” і “КОЛИ?” має стати центром виборчої кампанії.