Суспільна
Служба
України
полтавська філія

Суспільна
Служба
України
полтавська філія

 

Конференція “EITI в Україні: як ефективно управляти ресурсами”

Конференція EITI в Україні: як ефективно управляти ресурсами21 лютого розпочалась конференція “EITI в Україні: як ефективно управляти ресурсами”. За перший день події було презентовано три вагомих надбання у сфері енергетики: Національний Звіт EITI за 2014-2015 роки, статистична база відкритих даних Міненерговугілля та онлайн-карта енергетичного сектору від DiXi Group. Окрім презентацій також відбулась низка виступів та дискусій. Ми зібрали для вас основі тези спікерів, які прозвучали в перший день конференції, наводимо їх нижче.

Дмитро Шимків, Заступник Голови Адміністрації Президента України: «Сьогодні ми маємо ефективний механізм, який дозволяє компаніям публікувати інформацію, виносити її в публічний простір. Це дозволяє стимулювати розвиток галузей, оскільки показує механізми її роботи і динаміку розвитку. Наступним кроком мають стати відкриті дані, які можна опрацьовувати в комп’ютерному форматі. Ми повинні бачити нові і нові звіти і ще більше відритих даних”.

Галина Карп, Перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України: «У видобувній галузі України працює близько 600 компаній, що забезпечує біля 14% надходжень до бюджету. Сьогодні дуже актуальним є питання прозорості видобувних галузей. Статистика свідчить, що із 90 компаній лише 51 компанія подала інформацію до Звіту. Проте це та інформація, яка дає змогу зрозуміти тенденції у видобувній галузі”.

Даніела Бергельт, Референт з питань економічного співробітництва та розвитку Посольства ФРН в Україні: “Публікація першого звіту у вересні 2015 року відзначила дуже важливий крок України, відзначила націленість України щодо прозорості галузі. Публікація цьогорічного звіту показала уже значний прогрес. ЕІТІ відіграє важливу роль у сталому розвитку відносин між суспільством, урядом і партнерами”.

Людмила Бутенко, Керівник програм з питань інфраструктури і сталого розвитку України, Білорусі та Молдови групи Світового банку: “Публікація 2-го Звіту EITI в Україні підкреслює, що уряд України виконує взяті на себе зобов’язання. Група основних учасників ЕІТІ збирає значні масиви даних від компаній, від фіскальної служби. Ми бачимо, що надходження даних збільшилось на 3%, в порівнянні з 1-им Звітом. Проте важливим залишається завдання модернізації подання даних”.

Стівен Гоньє, Директор Офісу економічного зростання USAID/Україна зазначив, що посольство США раде вітати Україну із публікацією Другого звіту. “До складу учасників ЕІТІ входять основні стейкхолдери – як представники громадянського суспільства, так і уряду та бізнесу. USAID підтримує значну кількість програм, які сприяють підвищенню енергетичної безпеки України, боротьбі з корупцією. USAID планує скоро запустити новий проект, який сприятиме конкуретноспроможності України на великих ринках, покращенню тарифного утворення, генерації та постачання енергії в Україні”, – додав він.

Віктор Коваленко, Керівник відділу послуг у галузі сталого розвитку EY в Україні : Другий звіт ЕІТІ значно доповнено, в порівнянні з першим і він охоплює майже всю галузь. Видобувні галузі України — це більше 600 компаній, більше 100 державних підприємств та організацій, більше 20 держаних органів. Аналіз охоплює більше 30 податків та зборів, а також більше 20 неподаткових платежів. Однак, в більшості видобувних секторів України досі діють радянські стандарти. Вони орієнтуються не на економічну доцільність, а на обсяги корисних копалин в надрах».

Роман Опімах, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України: “Нафтогазові компанії готові звітувати не лише державі, але й громадськості. Для галузі прозорість – це зростання довіри в трикутнику “громада-держава-бізнес”, посилення соціальної відповідальності, шлях до залучення інвестицій в країну. Відкритість- фундамент для співробітництва.”

Олег Прохоренко, Голова правління ПАТ «Украгазвидобування»: «EITI – інструмент, який впливає на прийняття рішень і є шляхом до публічної відповідальності влади та компаній. Звітування в межах EITI може допомогти нам у переході України до міжнародного стандарту підрахунків запасів”

Діна Нарежнева, Голова Національного секретаріату ЕІТІ: «Необхідно змінювати формат подання інформації. Ми маємо переходити до електронних технологій. У Монголії вже існує система автоматизованої подачі інформації компаній видобувних галузей. В США взагалі, ввівши на профільному сайті код доступу, можна отримати всі основні необхідні дані. Україні ще необхідно пройти цей процес переходу до автоматизованої електронної подачі даних».

Олена Павленко, заступник голови БГЗО, Президент Dixi Group: “Як тільки міняється уряд — всі напрацювання кудись зникають. Багатостороння група зацікавлених осіб із впровадження ЕІТІ — це той інструмент, який дозволяє зберігати інституційну пам’ять, і поступово рухатися шляхом реформи. Попри зміну Міністрів ЕІТІ тримається. Змінилося 4 очільники відомства, але цю Ініціативу вдається втримувати».

Оляна Валігура, регіональний менеджер по Східній Європі, Кавказу та Центральній Азії, Міжнародного секретаріату ЕІТІ: «ЕІТІ не спеціалізується на одній галузі. Ця ініціатива охоплює ті сфери, які є вагомими для зацікавлених сторін в конкретній країні — і це питання вирішує багатостороння робоча група. У кожній групі зацікавлених сторін є уряд, громадськість та видобувні компанії. В державі Звіт має стати інструментом, який допомагає та приносить суспільну користь — наприклад Міненерго хоче там бачити звіт по видобутку вугілля, а громадськість — регіональний розподіл.»

Олексій Орловський, Міжнародний фонд «Відродження»: «Відкриття інформації про бенефіціарних власників – важливий антикорупційний інструмент і саме в цій сфері Україна займає передові позиції у світі, але при цьому є низка недоліків та прогалин над якими необхідно працювати».

Денис Гурський, Радник Прем’єр-міністра України з питань відкритих даних: «EITI – один із стратегічних пріоритетів партнерства «Відкритий уряд». EITI в Україні варто співпрацювати зі студентськими стартапами, які працюють над розкриттям даних в енергетиці в межах інкубатора відкритих даних 1991».

Микола Бояркін, т.в.о. голови Держгеонадр: «Співпраця з ІПВГ – це вихід на новий рівень відносин між державою, бізнесом і суспільством. Це, перш за все, крок до самоповаги, поваги до суспільства та країни в цілому. Саме тому Держгеонадр, підтримуючи Ініціативу прозорості видобувних галузей, вчасно надали всю необхідну інформацію: про видобуток, запаси, власників спецдозволів. Однак, вкрай не вистачає автоматизації процесу, що могло би значно полегшити процес подання даних. Цього року ми будемо більш тісно співпрацювати з ІПВГ, щоб спільними зусиллями перенести дані з архіву Держгеонадр в електронний формат».

Олексій Гладков, директор Департаменту інформаційних технологій та інформаційно-аналітичного забезпечення Міненерговугілля представив актуальні досягнення міністерства щодо публікації публічної інформації: “На сьогодні відкрити дані — це тренд, але по факту є чимало питань — що саме публікувати, в якому форматі, з якою метою”.

Роман Ніцович, керівник програм Dixi Group, розповідаючи про онлайн-карту енергетичного сектору, яка нині розробляється, зазначив: “Призначення енергетичної онлайн карти – зорієнтувати людей та пояснити, що відбувається в енергетиці, що вони бачать в платіжках. Ми прагнемо, аби кожен українець розумів як працюють ринки газу, електроенергії, тепла, нафтопродуктів. Для цього енергетичну галузь потрібно зробити максимально прозорою та відкритою, адже тільки тоді, коли буде зрозуміло, де неефективно витрачаються кошти, можна буде приймати рішення, які дійсно матимуть результат. Звітування за стандартом EITI має стати не добровільним, а обов’язковим. Досягти цього, зокрема, можна за допомогою прийняття закону про розкриття інформації у видобувних галузях (№4840), адже саме він дозволить започаткувати правила звітності видобувних компаній про платежі, а також системну роботу зі збору, розкриття й поширення інформації про видобувні галузі та забезпечити кращі умови для підготовки щорічних звітів ІПВГ”.

Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, представила кейс щодо того, як громадськість може використовувати опубліковані Міненерговугілля дані, проте зазначивши перед тим, що ці дані не мають формальних ознак “відкритих”, а радше є “відкритою інформацією”: “Я вірю в те, що коли вже через рік ми будемо зустрічатися — ми говоритимемо вже про відкриті дані, про електронні сервіси. Нині я можу говорити радше про інформацію, оприлюднену Міненерговугіллями. Громадянська мережа ОПОРА підготувала візуалізацію інформації, поданої Міненрговугілля щодо технологічних витрат енергопостачальників. Докладний аналіз даних буде опубліковано вже за декілька днів у формі статті з інфографікою».

Вадим Горюшко, заступник директора інформаційних технологій, НЕК “Укренерго”: “Наразі ми разом з Міністерством проробляємо інформацію щодо кейсів та сервісів, які ми можемо надати суспільству. Ми можемо реально створити зручну та прозору в користуванні карту, що демонструватиме виробництво та споживання енергії, в певному сенсі — енергобаланс. Але зараз ми займаємося перерозподілом даних та намаганням видобути даних, яких бракує. Іще одна проблема — визначити, які саме дані і в якому форматі потрібно громадянському суспільству. Ми хочемо створити єдину уніфіковану платформу збору та консолідації звітності».

Анатолій Бондаренко, відповідальний за журналістику даних ресурсу Texty: «Ключові напрямки у використанні відкритих даних: 1 напрямок — контроль: як за допомогою відкритих даних контролюються державні органи та бізнесові структури, це сайти e-data.gov.ua, ProZorro, тощо. 2 напрямок — сервіси, які може надавати держава або організації. Наприклад, у Франції відкриті дані використовуються для моделювання діяльності безробітних для якнайшвидшого отримання роботи. 3 напрямок — експериментальна політика. Це політика, яка заснована на науковому підході. Вона базуватиметься на експериментах із використанням відкритих даних, які в кінцевому рахунку мають призвести до зміни політик. Наприклад — моделі: яким чином зміна пенсійного віку впливатиме на дефіцит пенсійного фонду. Фінляндія пішла іще далі — вони хочуть запровадити норму мінімального обов’язкового доходу, близько 800 євро. Але ефективність такого підходу — лише теорія. Тому вони роблять експеримент — обрали близько 40 000 людей і запустили пілотну програму щодо аналізу цього рішення, як воно вплине на поведінку людей».

Олексій Тамразов, незалежний експерт: “Якщо казати про вугільні підприємства, що нам вдалося побачити завдяки ProZorro: це розбиття предмету закупівель на багато-багато дрібних, що мають ознаки допорогових закупівель. Разом із тим, у діючому законі немає графи “ціна за одиницю товару” – хоча цей пункт був у минулому законі”. Завдяки Громадянській мережі ОПОРА Міністр енергетики Ігор Насалик звернув увагу на тендери “Селидіввугілля” і “Красноармійськвугілля”, і було створено відповідну робочу групу. По результату цієї робочої групи було визначено 3 групи підприємств: одна з груп — це ті, які не виправилися щодо способу проведення тендерних закупівель, потенційно корупційного, до інших шахт від початку не було питань, а от третя група — повністю виправилась. За результатами робочої групи вдалося знизити на 8% ціни, проте насправді різниця між закупівлями Селидіввугілля та іншими шахтами залишилася суттєвою”.

Євген Головатюк, Журналіст-розслідувач Liga.net: «80% приватних газовидобувних компаній належить колу із 6-7 осіб, це — Коломойський, Ахметов, Пінчук, Новинський, Аваков і ще декілька людей — це і є увесь газовидобувний сектор. Поки ця ситуація не зміниться, поки бізнес буде настільки тісно пов’язаний із політикою — жодної користі від журналістських розслідувань не буде. З часом всі дані, всі розслідування, які публікуються, будуть обмежувати можливості тіньових схем, проте реальні результати це принесе не сьогодні, не через рік і не через три роки. Тому перспективи в цьому напрямку є досить туманними».

Ініціатива прозорості видобувної галузі підтримується Урядами Німеччини та Великої Британії через проект «Ефективне управління державними фінансами», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

ІПВГ в Україні, також за матеріалами “Житло”

Фото порталу “Житло”
(Джерело)

Залишити відповідь