Суспільна Служба України

ПОЛТАВСЬКА ФІЛІЯ

Імміграція і зайнятість: “італійська модель”

До імміграції можна ставитися позитивно чи негативно, але вона є незворотнім проявом глобалізації, через що італійське суспільство стає все більш мультиетнічним.
Історично Італія не є країною з багатими мультиетнічних традиціями й не має колоніального минулого, як Франція чи Великобританія. Протягом останніх десяти років країна зіткнулася з новим для неї феноменом як в соціальному, так і в економічному плані.
Згідно з даними третього річного звіту Міністерства праці та соціальної політики Італії “Іммігранти на італійському ринку праці”, за останні десять років було зареєстровано найбільше серед європейських країн зростання іноземного населення – 211%. .
Одночасно зі зростанням рівня мультикультурності в Італії збільшується рівень безробіття. І хоча рівня Іспанії Італія ще не досягла, необхідність у відповідних, навіть “шокових” заходах на політичному рівні очевидна.
В Євросоюзі рівень безробіття серед іноземців становить 17,8%, в Італії – 14,1%, але з 2008 року він демонструє постійне і стійке зростання. В Італії працезданих іноземців – майже 4 мільйони осіб, з яких 1,2 мільйона – вихідці з ЄС і 2,7 мільйона – вихідці з країн поза ЄС.
Кількість іноземців, які мають роботу, стрімко скорочується, зокрема, в таких сферах діяльності, як промисловість та будівельний сектор. Зростає число безробітних чоловіків, що порушує традиційну концепцію сім’ї, наслідки чого не можуть не позначитися на наступних поколіннях.
Майже половина іммігрантів з країн, що не входять до складу ЄС, мають безстроковий вид на проживання, що дає їм статус практично громадянина Італії, яка з країни, яка надає роботу – куди вони приїхали колись, перетворилася на країну з нестачею робочих місць.
Однак статистика свідчить, що зростання безробіття серед іммігрантів частково відбувається тому, що італійці стали знову освоювати деякі професії й виконувати роботи, які донедавна вважалися “непрестижними” і здебільшого виконувалися іноземцями.
Красномовні й демографічні наслідки імміграції. Якщо в 2003 році число іноземців було 1,5 мільйона, то сьогодні їх більше 4 мільйонів, і вони становлять майже 8% від загального населення Італії.
З іншого боку без іммігрантів Італія перетворилася б на країну стариків: уже в недалекому майбутньому діти іноземців, народжені в Італії, складуть 20% від робочої сили країни.

За матеріалами газети “Слово”
Переклад Яни Калашник
Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *