Суспільна Служба України

ЄПС/СхП для досягнення свої цілей повинні виходити зі спільних принципів та цінностей, інтересів та викликів, які стоять перед країнами-партнерами та ЄС. Засадничими принципами функціонування цієї політики мають і надалі залишатись солідарність, обумовленість та «більше за більше», диференціація, спільна власність та відповідальність. Ключове питання – більш амбітне концептуальне визначення та практичне наповнення цих принципів.

• «Солідарність» має означати реальну спільну відповідь на спільні виклики. У першу чергу це стосується визнання неподільності безпеки країн-партнерів і країн-членів ЄС. Це зокрема має бути відображено у переглянутій Європейській безпековій стратегії.

• Обумовленість та «більше за більше» – чітко визначені орієнтири та індикатори участі країни-партнерів у більш амбітних етапах партнерства, включаючи, як кінцеву мету, перехід до політики розширення на основі статті 49 Договору про Європейський Союз.

• Диференціація – враховувати різні устремління країн-партнерів щодо рівня партнерства з ЄС, а також «різні швидкості» для «різних груп держав», зважаючи на якісні відмінності між порядком денним їх відносин з ЄС. Обсяги фінансування у рамках політики мають бути залежними не так від географічного розташування (південні та східні сусіди), скільки від глибини інтеграції з ЄС.

• Спільна власність та відповідальність – прийняття спільних рішень на практиці, зокрема, визначення умов допомоги з більшою увагою до потреб країн-партнерів. До прийняття цих рішень має бути залучене громадянське суспільство, адже відносини у рамках Східного партнерства слід будувати не лише з урядами, але і з громадянськими суспільствами країн-партнерів.

Ключовим питанням для ефективності політики є гнучкість. Зокрема, у короткостроковій перспективі, безвідносно до дискусій про перспективу членства, реальною доданою вартістю було би практичне застосування щодо країн, що підписали Угоди про асоціацію, інструментів підтримки з боку ЄС, які зазвичай були формально прив’язаними до статусу країни-кандидата.

• надсилання власних миротворчих польових місій ЄС та/або підтримка відповідних місій ООН та ОБСЄ у конфліктних регіонах Східного партнерства;

• підтримка ЄС у реформуванні сектору безпеки країн-партнерів, нарощування військово-технічної співпраці;

• інтеграція до ЄПС інструментів співпраці у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики та Спільної безпекової та оборонної політики;

• залучення асоційованих країн-партнерів до процесу перегляду Європейської безпекової стратегії.

• підтримка альтернативних російськомовних медіа, у першу чергу в Інтернеті, створення єдиного конвергентного ньюз-руму (продакшн) російською мовою;

• фінансова підтримка ЄС спільних інформаційно-комунікаційних проектів, документалістики та розслідувальної журналістики, міжнародного моніторингу російської пропаганди, академічних та прикладних досліджень Східної Європи та Росії;

• уточнення стандартів журналістики у Європі, сприяння виробленню нового Code of Conduct для унеможливлення пропагандистських маніпуляцій.

• підтримка розробки системи моніторингу імплементації Угод про асоціацію (УА), що включає проведення періодичного скрінінгу законодавства;

• пріоритетне сприяння побудові інституцій належного врядування, реформі публічної адміністрації, децентралізації та боротьбі з корупцією;

• сприяння активному залученню громадянського суспільства до імплементації УА через відповідні платформи та практики консультацій зацікавлених сторін;

• використання методологій надання допомоги, успішно апробованих у країнах-кандидатах, зокрема, щодо підтримки інфраструктурних проектів та розвитку абсорбційної спроможності.

• початок імплементації Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС з січня 2016 року;

• сприяння інвестиціям: надання державних гарантій та страхування політичних ризиків з боку держав-членів ЄС, залучення стратегічних інвесторів;

• розвиток бізнес-контактів, надання прямої технічної допомоги виробникам для виходу на ринок ЄС, включення до міжнародних виробничих ланцюжків;

• допомога у розвитку конкуренції, забезпеченні захисту прав власності та сприятливого регуляторного клімату.

• залучення асоційованих з ЄС країн СхП до Енергетичного Союзу ЄС;

• сприяння перенесенню точок закупівлі газу європейськими енергетичними компаніями на українсько-російський кордон – кордон Енергетичного Співтовариства;

• включення України до Транс’європейських енергетичних мереж TEN-E, будівництво нових інтерконекторів між сусідніми країнами-членами ЄС та Україною з фінансуванням ЄС (Connecting Europe Facility), створення Східноєвропейського енергетичного хабу (з використанням потенціалу підземних газосховищ України);

• допомога у наближенні регуляторного поля до норм права ЄС у сфері енергетики, посиленні прозорості, лібералізації ринків, реформі системи ціно- та тарифоутворення, підвищенні енергоефективності.

• запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України та Грузії до держав-членів ЄС одразу по виконанню технічних критеріїв;

• приєднання України до Транс’європейських транспортних мереж (TEN-T), фінансування ЄС проектів транспортно-логістичного сполучення (Connecting Europe Facility);

• підписання та імплементація Угоди про спільний авіаційний простір Україна-ЄС;

• приєднання країн-партнерів до програми ЄС «Digital Agenda for Europe»;

• повноцінна інтеграція в спільні програми ЄС у сфері освіти, молоді, науки, культури, спорту, громадянської освіти («Еразмус+», «Горизонт 2020», «Креативна Європа», «Європа для громадян» тощо).