Суспільна Служба України

14 травня за ініціативою Полтавської філії Суспільної служби України відбулося громадське обговорення стосовно врахування громадської думки та пропозицій експертів Полтавською міською радою під час формування бюджету 2014 року та Програми економічного та соціального розвитку м. Полтави на 2014 рік.
У обговоренні взяли участь представники громадських організацій, зокрема Народної ради при Міській раді, депутати міської та районних у Полтаві Рад, ЗМІ. Всі виступаючі підтримали думку, що полтавській громаді потрібні діючі інструменти прямої демократії, які б дозволяли активним громадянам не чекати на наступні вибори, а вже зараз впливати на чинну міську владу.
Були обговорені проекти Положення про місцеві ініціативи, Положення про консультації з громадськістю, Положення про громадську експертизу., за основу яких були взяті документи, розроблені Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) в рамках Програми розвитку громадянського суспільства.

Read More

Робоча група проекту « Громадський бюджет В Сумах та Полтаві»,
який виконується за підтримки МФ «Відродження» обговорила розподіл
видаткової частини полтавського міського бюджету та висновки аналізу основних закупівель запланованих за кошти міського бюджету в 2014 році.
Були також сформовані питання до міського голови щодо виконання дохідної
та видаткової частини бюджету 2013 року.

7 березня 2014 року в Центрі освіти дорослих Полтавської філії Суспільної служби України, створеному за підтримки dvv international в Україні відбулося перше навчання для представників комісій Народної ради створеної 5 березня цього року.
Члени Народної ради ознайомилися з засадами діяльності органів місцевого самоврядування, структурою полтавської міської ради, виконкому, регламентом міської ради. Разом проаналізували склад депутатських комісій та їх вплив на прийняття рішень, ознайомилися з пропозиціями експертів щодо реформування місцевої влади в Україні.

Read More

«Дебати представників міської влади та громадськості щодо бюджету розвитку м.Полтави на 2014 рік»

Дебати проведені в рамках проекту «Громадський бюджет в Сумах та Полтаві» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Цей проект виконують дві партнерські організації «Бюро аналізу політики» з Сум та Полтавська філія Суспільної служби України.
Публічні дебати – це громадська платформа для обговорення питань, актуальних для розвитку міста
Цілі дебатів:
– сприяння розвитку публічної політики в органах місцевого самоврядування.
– сприяння полтавській громаді у формуванні інформативної позиції відносно ключових проблем економічного розвитку міста;
– підвищення культури ведення конструктивної і аргументованої дискусії

Дебати проводились у форматі “Оксфордського клубу”.
Були попередньо сформульовані питання. Потрібно навести чіткі аргументи ” за і проти”.
До участі в дебатах з громадськістю були запрошені полтавський міський голова Олександр Мамай, секретар міської ради Оксана Деркач, голова постійної депутатської комісії «З питань економічної політики, комунальної власності, бюджету, фінансів, цін» Сергій Хуторянський , представники бюджетно-фінансового управління, управління житлово-комунального господарства, управління земельних ресурсів, управління соціального розвитку, управління охорони здоров’я, управління культури, управління у справах сім’ї, молоді та спорту, управління майном комунальної власності міста, депутати міської ради.
На дебати ніхто з вище перелічених осіб не з’явився. Але взяла участь депутат міської ради Надія Тимошенко, яка аргументовано обстоювала позицію міської ради та дала декілька гарних пропозицій для громадськості, яким чином просувати свої ідеї до представників міської влади та залучати фінансування з міського бюджету для вирішення соціальних проблем мешканців міста.
Також в дебатах взяли участь представники громадських організацій, Громадської ради при Полтавській ОДА, експерти, всього19 чоловік.

Read More

19 грудня відбувся круглий стіл громадських організацій Полтави для обговорення пропозицій до бюджету розвитку м. Полтави на 2014 рік.
Організатор круглого столу Полтавська філія Суспільної служби України, яка разом з сумською організацією «Бюро аналізу політики» виконує проект «Громадський бюджет в Сумах та Полтаві» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Круглий стіл передував Дебатам представників ІГС з представниками міської ради щодо напрямків використання бюджету розвитку міста в 2014 році.
На Дебати, які заплановані на 13 годину 24 грудня запрошені: полтавський міський голова Олександр Мамай, секретар міської Ради Оксана Деркач, голова постійної депутатської комісії Полтавської міської ради «З питань економічної політики, комунальної власності, бюджету, фінансів, цін» Сергій Хуторянський.

Read More

Олексій Хамаза закінчив Київський торгово-економічний університет. А диплом магістра вирішив одержати у Німеччині. Зараз він навчається у Технічному університеті Дрезден. Обрав спеціальність “економічна інформатика”.
– У німецьких вузах, – розповідає Олексій, – діє болонська система. Студент сам “набирає” певну кількість дисциплін, які він хоче вивчати, з обов’язкових та необов’язкових, сам складає свій графік навчання, щоб були вільні дні для роботи. Кілька місяців тому змінився закон, який відтепер дозволяє студентам офіційно працювати 120 замість колишніх 90 днів на рік. Сам записуєшся на лекцію, яку хочеш прослухати, сам записуєшся на екзамен.
– Чи важко було вступити?
– Нелегко. Адже на 35 місць претендувало 450 осіб, але я успішно здав вступний іспит.

Read More

За майже рік свого волонтерства кременчужанка Ірина Скрипко добре підтягнула розмовну німецьку, помандрувала Європою і побачила видатні кінопрем’єри Берлінського фестивалю.

Ірина Скрипко повернулася з волонтерської програми ще влітку, але досі перебуває під враженням своєї десятимісячної поїздки. Каже, що волонтерство дуже змінило її – не лише змогла отримати хорошу лінгвістичну практику, але й стала більш комунікабельною, відкритою й упевненою у своїх силах. А ще стала толерантніше ставитися до представників інших національностей. “Коли пізнаєш іншу культуру, інших людей, тих же турків, німців, циган, розумієш, що вони такі ж самі, як ти, їх нічого боятися”, – ділиться Ірина своїми маленькими життєвими відкриттями.
Ірина Скрипко кілька років тому закінчила приватний кременчуцький виш за фахом “переклад”. Трохи попрацювала у відділі міжнародних зв’язків Кременчуцького національного університету імені М.Остроградського, а потім наважилася подати документи на європейську програму з розвитку волонтерства. На десять місяців поїхала до Німеччини допомагати тамтешнім дітям. Основним мотивом для поїздки було бажання удосконалити знання німецької мови та й взагалі побачити світ.
Ірина знайшла волонтерську програму самотужки через Інтернет. “Оскільки мені не хотілося свою другу мову занехаювати, я цілеспрямовано вводила в базі даних Німеччину, – каже дівчина. – У Австрію теж можна було поїхати, але я собі облюбувала Берлін. Просто марила ним… І він не розчарував, це найкраще місто, в якому мені довелося побувати”.
Програма починалася у 1 вересня минулого року. Ірина потрапила у невеличке містечко Фюрстенвальде, від якого до Берліна можна доїхати за півгодини. Завданням волонтерів було допомагати молодшим школярам під час їхнього перебування у так званому “хорті”. Це щось на зразок нашої групи подовженого дня, але в більших масштабах. Школа розташовується на першому поверсі, а хорт – на другому. Діти приходять до хорту після дванадцятої години, по закінченню уроків. Тут працюють вихователі, які з дітьми малюють, щось клеять, майструють, займаються узикою, розвиваючими іграми.

Read More

Уже 75 років поспіль фінські жінки, які готуються стати мамами, отримують від держави велику коробку з дитячим одягом, постіллю й іграшками. Причому саму коробку можна використовувати ще й як ліжечко. Дехто вважає, що ці набори допомогли Фінляндії радикально знизити рівень дитячої смертності.
Мета цієї традиції – дати всім фінським дітям, незалежно від їхнього походження, рівні стартові можливості у житті.
Дитячий набір – подарунок від уряду – отримує кожна майбутня мама. Він містить дитячий одяг, зокрема зимовий комбінезон, спальний мішок, аксесуари для купання, а також підгузки, постільну білизну і невеликий матрац.
Якщо покласти матрац у коробку, вона перетворюється на ліжечко. Безліч дітей з усіх соціальних верств проводять у ній перші тижні життя.
Матері мають вибір: узяти коробку чи грошову допомогу, яка наразі складає 140 євро. Але 95% обирають коробку, оскільки речі, зібрані в ній, коштують значно дорожче.

Read More

За даними Лондонського королівського коледжу Україна опинилася на десятому місці серед 217 країн світу за кількістю ув’язнених – 338 осіб на 100 тис. населення. У розвинених країнах цей показник коливається в межах 70-80 чоловік на 100 тисяч. За грати в Україні потрапляє чимало безвинних або людей, котрі скоїли дрібні правопорушення, за які в країнах ЄС не садять до буцегарні.
Також суттєво відрізняються умови утримання в’язнів в Україні та Європі. Навіть найбільш небезпечні злочинці у ЄС перебувають у набагато кращих умовах, аніж українці в слідчих ізоляторах, тобто, чия вина ще навіть не доведена. Приміром, у Швеції витрати пенітенціарного відомства з розрахунку на одного ув’язненого становлять 1700 крон в день (2125 грн.), у Португалії – 40,1 євро (453 гривні), а в Україні – лише 6 гривень щодень.
У європейських країнах окрім державних є й приватні тюрми для виконання короткострокових вироків та терапевтичних заходів.
Умови проживання засуджених намагаються максимально наблизити до життя на свободі. Камери тюрем – звичайні житлові кімнати, оснащені санітарними вузлами, газовими чи електричними плитами, меблями. Засуджені можуть мати комп’ютери, телевізори, магнітофони, іншу техніку.

Read More

Субсидіарність – демократична європейська цінність

Голова ради Харківського центру прав людини “Древо життя” Тамара Трацевич не просто цікава людина. Як громадський діяч вона багато років замається питаннями євроінтеграції.
– Пані Тамаро, яке місце в державній системі координат займає пересічна людина, громада у нас і в розвинених європейських країнах?
– Перш ніж відповісти на це запитання, хочу порівняти, як і де живуть керівники держав у нас, в і Європі. Янукович – у супердорогому “Межигір’ї”, що охороняється як стратегічний військовий об’єкт, а Ангела Меркель, перша особа найвпливовішої країни Євросоюзу, мешкає у п’ятиповерхівці поруч зі звичайними громадянами. Тому, мабуть, така відмінність між якістю життя у нас і в ФРН. Це там, “за бугром”, людина й громада є впливовими, з ними рахуються і коли вирішується доля прибудинкової території, як у Швейцарії, яка побила всі рекорди за кількістю місцевих референдумів, і доля країни, як у Норвегії, яких тричі запитували, чи хочуть вони в ЄС. А впливовими можуть бути лише люди, котрі знають, що держава – для них, а не вони – для держави; які до чиновників ставляться як до персоналу, найнятого ними для виконання певної корисної для них роботи; люди, що мають власну гідність.
– Українські посадовці в принципі непогано освоїли демократичну риторику і навіть знають, що таке субсидіарність, децентралізація влади і громадянське суспільство. Вони, приміром, навіть у Бюджетному кодексі прописали, що бюджети повинні формуватися знизу вгору – від сільради до державного. Але де-факто щоосені зі столиці спускаються контрольні цифри – до областей, районів, міст і сіл…

Read More