Від проголошення Незалежності України і до сьогоднішніх днів наше громадянське суспільство постійно бореться з безліччю викликів – від невизначеності та бідності 90-х до війни сьогодення. Є низка громадських організацій, які діють давно, швидко реагують на суспільні запити і становлять важливу частину розбудови та підтримки української спільноти. Одна з таких організацій – Полтавська філія Суспільної служби України.
Уже понад 30 років команда однодумців втілює на Полтавщині актуальні та корисні ініціативи. Серед кількох напрямів роботи є і соціально-психологічна реабілітація. Про здобутки і виклики за роки роботи розповідає голова організації Ганна Кіященко.
***
ЯК УСЕ ПОЧИНАЛОСЯ
Полтавська філія Суспільної служби України починала свою роботу на самому початку 90-х років, коли наша держава тільки здобула Незалежність. Це були, з одного боку, піднесені, а з іншого, – дуже складні часи. Організаційну та фінансову підтримку на етапі становлення нам надала Суспільна Служба українців Канади та її філія в місті Сент-Кетиринс.
Засновниками організації стали члени Народного Руху, Товариства української мови, які бачили, що в той момент важливо надавати соціальну підтримку людям у важких матеріальних обставинах.
Ганна Кіященко
***
На перших порах діяльність мала гуманітарне спрямування – допомога продуктами та одягом дітям з малозабезпечених родин, особам з інвалідністю, одиноким людям похилого віку, надання стипендій здібним студентам з небагатих сімей. Декілька років щоліта влаштовували літні табори для дітей з родин, котрі мали фінансові труднощі, проводили свята та матеріально допомагали літнім людям (передусім репресованим), спілкувалися з вихованцям сиротинців.
Однак з часом кількість людей, які потребували матеріальної допомоги, тільки збільшувалась. І ми зрозуміли, що без побудови громадянського суспільства, без усвідомлення більшістю українців, що вони мають права та обов’язки, в Україні ніколи не буде держави, яка дбатиме про своїх громадян.
***
ВІД ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ – ДО ГРОМАДЯНСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА
Ми почали займатися правовою освітою населення, надавати безкоштовну інформаційну, правову та консультаційну допомогу. Стали навчати громадян захищати свої права у стосунках з місцевою адміністрацією через звернення до суду. Важливою в цьому контексті була наша участь у роботі над законопроєктами Верховної Ради «Про охорону праці», «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», «Про партії», Цивільним кодексом: наші колеги передавали свої поправки та зауваження у ВР.
З кінця 90-х років діяльність організації зосередилася на просвіті, поширенні знань і кращих практик задля розвитку місцевих громад, освіті дорослих за такими напрямами, як громадянська освіта, цифрова і медіаграмотність.
З 2015 року частиною нашої організації став Театр сучасного діалогу (ТСД) – формат, який передбачає залучення мистецтва до вирішення соціальних проблем. За роки роботи ТСД втілив цілу низку суспільно важливих документальних вистав, висвітлюючи різноманітні соціальні виклики, як-от інтеграція та адаптація ВПО в місцеві громади, упередженість до певних категорій людей, інформаційні маніпуляції, корупція в освітніх закладах, булінг і багато інших.
Театр сучасного діалогу
Театр сучасного діалогу працює на основі документальних матеріалів – інтерв’ю з представниками різних цільових груп, журналістських досліджень, рекомендацій психологів, соціологів, юристів, правозахисників. Ці матеріали є вкрай корисними для аналізу багатьох явищ у нашому суспільстві.
У нас є ще один напрям роботи з документалістикою – це проведення в Полтавській області Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. З 2007 року полтавці мають змогу дивитися правдиве кіно про виклики сьогодення: перемогу правосуддя, екологічні проблеми, збереження культурної спадщини, війну тощо.
***
РОБОТА ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії у 2022 році, Полтава це дуже відчула. Навколишні міста зазнали обстрілів і руйнувань, тож мешканці почали їх залишати. Полтава прийняла близько 60 000 людей, серед яких багато дітей, котрі пережили обстріли, втратили дім, хтось втратив своїх близьких. У колективі Полтавської філії Суспільної служби є викладачі, фахівці, які вміють працювати з дітьми, тож ми вирішили проводити для них заходи, бо було очевидно, що їм треба увага, підтримка і відновлення.
Уже в березні запрацював Мистецький мурашник для дітей 6-14 років – переселенців та місцевих мешканців. Це заняття з музичного, візуального, акторського, мистецтва. Мурашник формує тепле, підтримуюче, творче середовище, в якому діти можуть самовиражатися та співтворити разом із викладачами.
Також ми почали проводити навчання для підлітків і молоді, які мають творчі здібності та хочуть отримати базові компетенції з медіаосвіти.
Однак соціальна і психологічна підтримка треба не тільки дітям – дорослим також. Люди, котрі стали свідками страшних подій, втратили домівки, переживають шалений стрес і часто без допомоги просто не можуть з цим усім впоратися самостійно. Тож нашим завданням стало допомогти їм адаптуватися, знайти опору, відновити психічну стійкість у новому середовищі. Так розпочалася робота з груповою соціально-психологічною реабілітацією. Ми розуміли, що люди потребують спілкування та обговорення не лише суспільних проблем, але й власних переживань. Групами самодопомоги ми раніше не займалися, але в нас був величезний досвід у галузі освіти дорослих та проведення обговорень у різних форматах, які стали дуже помічними в новому напрямі діяльності.
Учасники груп, з якими працюють наші фасилітатори, – це здебільшого вимушені переселенці, серед них багато родичів чинних військових та ветеранів. Із внутрішніми переселенцями ми взаємодіємо з 2015 року. До повномасштабного вторгнення це були здебільшого люди, які переїхали з Донецької та Луганської областей, а тепер додалося багато мешканців Харківщини. Проте проблеми людей дуже схожі, незалежно від того, з якої області вони приїхали.
Історія Єлизавети Мельник, яка переїхала в Полтаву з Луганщини та долучилася до груп самодопомоги.
***
ВАЖЛИВІСТЬ ПАРТНЕРСТВА
Виклик, який часто постає перед організаторами груп самодопомоги, – це відсутність належного приміщення для зустрічей. Тоді виручає партнерська співпраця. Одним із партнерів Полтавської філії ССУ у цьому напрямі є ГО «Спільна справа Полтавщини». Як розповідає керівниця організації Вікторія Башмакова, «Спільна справа» починалася з гуманітарної допомоги для вимушених переселенців у 2022 році – люди приходили отримати речі першої необхідності в хаб, що знаходиться у зручній локації в центрі Полтави. Проте вже на початок 2023 року стало зрозуміло, що потреби гуманітарного характеру відходять на другий план, а от питання соціальної адаптації і психологічної підтримки – це те, у чому є реальна потреба.
«Ми вивчали запити людей, – каже пані Вікторія. – Бачили, що їм хочеться спілкуватися, ділитися болями. Порадившись із колегами із Полтавської філії ССУ, вирішили, що будемо разом працювати над цими запитами. Ми мали велику базу (до організації на той час звернулося вже близько 19 000 осіб), а колеги – круті інструменти роботи, які реально допомагали. Я особисто відвідувала одну з перших груп самодопомоги, що почали в нас працювати, тому на власному досвіді переконалася в їх дієвості.
У нашому хабі групи переважно відвідують жінки віком 40+. Коло – це місце, де вони можуть висловитися, їх тут СЛУХАЮТЬ. Вони розповідають про себе, про свої проблеми, стосунки з оточенням. Коли твої рідні і друзі далеко – а у переселенців це часто саме так – ця підтримка особливо важлива».
***
СПІВПРАЦЯ З РЕСУРСНИМ ЦЕНТРОМ ГУРТ
Важливим партнером, з яким ми співпрацюємо дуже давно, є Ресурсний центр ГУРТ. Ми познайомилися ще в 1999 році, коли ГУРТ проводив у Полтаві тренінг. Перший спільний проєкт реалізували у 2003-2005 роках, він був присвячений темі інституційної підтримки мережі соціальних організацій для підвищення ефективності надання соціальних послуг місцевим громадам. Відтоді наша організація неодноразово брала участь у різних активностях і проєктах, ініційованих ГУРТом.
Цьогоріч, окрім того, що долучилися до програми розвитку групової соціально-психологічної реабілітації в Україні, також стали учасниками ініціативи Meet and Code, яку реалізує ГУРТ за підтримки корпорації SAP. З 2002 року ми проводимо тренінги з цифрової освіти для вчителів, журналістів, жінок-підприємниць і бачимо, як ці знання підвищують можливості фахівців на роботі та в побуті. Тому цей напрям діяльності для нас дуже близький. Ініціатива «Meet and Code» спрямована передусім на дітей і молодь, і це особливо важливо, адже їм треба опановувати цифрові навички якомога раніше. Тож ми використовуємо можливості ініціативи для навчання молоді, у якої менше перспектив отримати відповідні компетенції, заохочуємо їх до кодування, бо це дає більше варіантів для самореалізації в майбутньому.
Завдяки цим рокам співпраці з Ресурсним центром ГУРТ ми зміцнилися інституційно, запровадили Стандарти та менеджмент якості, покращили роботу з волонтерами – ефективніше залучаємо їх до реалізації соціальних проєктів та програм. Зараз, використовуючи попередній релевантний досвід, почали працювати у напрямі групової соціально-психологічної реабілітації. Радіємо, що ця робота приносить користь та розширює партнерські кола.
.jpg)
З послом ЄС в Україні Матті Маасікасом
***
Ресурсний центр ГУРТ працює над розвитком групової соціально-психологічної реабілітації за підтримки Уряду Швеції та Національного фонду демократії (NED).
Цей матеріал підготовлено у рамках проєкту «Психосоціальна самодопомога для підтримки громад України», що здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам цього матеріалу і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за вміст матеріалу несуть виключно його автори/авторки.
