(Громадське обговорення)
19 вересня ПФ Суспільної служби України , яка працює над розвитком освіти дорослих в Полтавській області зібрала представників державних та громадський організацій, провайдерів освіти дорослих, експертів обговорити напрямки розвитку освіти дорослих в Полтавській області.
На обговорення були винесені наступні питання:
-
Освіта впродовж життя та освіта дорослих, необхідність чи забаганка?
-
Чи зацікавлена влада в освіті дорослих? ;
-
Які рівні та форми освіти дорослих доступні мешканцям Полтавської області?;
-
Чи володіємо ми інформацією про потреби дорослих в навчанні з прив’язкою до місцевого/регіонального контексту;
-
Чи можлива кооперація і співпраця між усіма учасниками процесу регіонального розвитку, спільне використання ресурсів.
В результаті обговорення всі погодились, що в цей непростий для нашої країни час найцінніший ресурс нашого краю це люди. Головна підстава сталого розвитку, важлива складова економічного розвитку і демократичного суспільства це гарно освічені громадяни.
В Європі вже є 20-річний досвід практичної реалізації Концепції «Регіон, що навчається». Ця Концепція активно реалізується у багатьох європейських країнах і є важливою частиною політики побудови активного громадянського суспільства і соціальної інтеграції.
Основна теза Концепції «Регіон, що навчається»: конкурентоспроможність будь-якого регіону у сучасному світі визначається його здатністю до навчання. На практиці це положення реалізується у рамках безперервного процесу інтеграції усіх зацікавлених сторін і громадських інститутів на основі взаємовигідної співпраці з метою створення доступної, ефективної і результативної освітньої інфраструктури регіону.
Для Полтавської області вкрай необхідно створити систему освіти впродовж життя, яка б забезпечувала дорослих з різним соціальним статусом всіх районів Полтавської області рівним доступом до освітніх послуг.
Додаток. Тези Концепції.
Освіта впродовж життя та освіта дорослих як відповідь на виклики глобального розвитку
Головні виклики глобального розвитку:
довгостроковий врівноважений розвиток природи і людства (глобально і локально)
запобігання глобальним та локальним конфліктам та їх мирне вирішення
епоха інформації: геометрична прогресія у виробництві та обміні інформацією
збільшення свободи індивідуального вибору та актуальності духовної і культурної ідентичності особистості
скорочення бідності і соціальної нерівності
зміни в розподілі влади між глобальними економічними і фінансовими корпораціями та урядами держав, низька ефективність участі громадян в управлінні суспільством в багатьох країнах
мобільність капіталів, у тому числі людських ресурсів: єдині споживчі стандарти, різноманітність культурних ідентичностей та міжкультурне спілкування.
Головна підстава сталого розвитку, важлива складова економічного розвитку і демократичного суспільства це гарно освічені громадяни.
В Європі вже є 20-річний досвід практичної реалізації Концепції «Регіон, що навчається». Ця Концепція активно реалізується у багатьох європейських країнах і є важливою частиною політики побудови активного громадянського суспільства і соціальної інтеграції.
Основна теза Концепції «Регіон, що навчається»: конкурентоспроможність будь-якого регіону у сучасному світі визначається його здатністю до навчання. На практиці це положення реалізується у рамках безперервного процесу інтеграції усіх зацікавлених сторін і громадських інститутів на основі взаємовигідної співпраці з метою створення доступної, ефективної і результативної освітньої інфраструктури регіону з урахуванням наступних критеріїв:
– доступність і взаємозв'язок різних рівнів і форм освіти;
– точні знання про потреби в навчанні;
– прив'язка до місцевого/регіонального контексту;
– кооперація і співпраця між усіма учасниками процесу регіонального розвитку, спільне використання ресурсів;
– постійний діалог і використання механізмів зворотного зв’язку при розробці і реалізації регіональних програм і стратегій розвитку.
Створення співтовариства, що навчається, в кожному регіоні унікальне і формується під впливом як зовнішніх чинників, так і внутрішніх стимулів і умов.
Найважливіші елементи для будівництва інфраструктури «Регіону, що навчається»:
– Кооперація між місцевою владою, освітніми установами, громадськими ініціативами, організаціями культури і працедавцями, які вирішують діяти спільно, щоб поліпшити ситуацію у своєму регіоні.
– Участь громадян в усіх проектах навчання в регіоні.
Головна мета полягає в тому, щоб надати можливість кожному громадянину незалежно від рівня освіти, соціального або економічного статусу можливість брати активну участь в соціальних змінах.
Комплексний підхід дозволяє задіяти потенціал регіону в усіх областях і спонукати органи влади, установи освіти і культури, підприємства, громадські організації і активних громадян брати на себе більше конкретної відповідальності за реалізацію планів і стратегій регіонального розвитку.
«Регіон, що навчається» може стати ініціатором багатьох важливих проектів, які сприяють здійсненню процесів змін, у тому числі в структурно слабких регіонах України. Вирішальним чинником є можливість мобілізації освітнього сектора в якості ресурсу для соціально-економічній стабільності і стійкого розвитку територій.
Для впровадження Концепції «Регіон, що навчається» на національному рівні необхідно:
• Забезпечення широкого доступу до інформації про закордонний досвід реалізації концепції «Регіон, що навчається» та її соціально-економічні ефекти;
• Організація спеціальної підготовки суб'єктів регіонального розвитку, що включає наступні питання:
– Можливості суб'єктів виробництва, управління та освіти в забезпеченні регіонального розвитку на основі реалізації комплексних технологій менеджменту людських ресурсів;
– Забезпечення участі громадян в управлінні регіональним розвитком та в навчанні для забезпечення особистого, організаційного та регіонального розвитку;
– Вимоги до сучасних міжгалузевих і міжсекторних моделей управління регіональним розвитком на основі організації безперервної освіти дорослих (кластерний підхід, мережеві спільноти, регіони які навчаються);
– Методики управління реалізацією регіональної освітньої політики на основі вивчення, формування і задоволення освітніх потреб населення, організацій та регіонів в цілому;
• Організація широкої міждисциплінарної, міжгалузевий і між секторальної дискусії про місце і роль Концепції «Регіон, що навчається» у вирішенні завдань сталого розвитку України;
• Забезпечення широкої кооперації між освітніми організаціями, профспілками, приватними та підприємницькими структурами для створення єдиної інформаційної мережі освіти дорослих в Україні;
• Стимулювання розвитку соціального партнерства за допомогою встановлення постійних зв'язків між різними установами та організаціями формального і неформального додаткової освіти дорослих;
• Підтримка створення різновікових освітніх співтовариств для реалізації програм, що забезпечують використання і синергію нових навчальних можливостей молодих і літніх людей;
• Розширення волонтерського руху в області неформальної освіти дорослих;
• Розробка і реалізація міжнародних проектів з усіх аспектів просування і реалізації концепції «Регіон, що навчається»;
• Експериментальне створення пілотних проектів як перспективних ресурсних центрів з проблем управління регіональним розвитком.
На регіональному рівні:
Незважаючи на деякі особливості, практика освоєння, розробки та реалізації концепції «Регіон, що навчається» припускає, що кожен регіон будує свою власну модель розвитку, виходячи із загальних положень концепції.
Перший етап просування концепції пов'язаний з забезпеченням кооперації між місцевими властями, освітніми установами, громадськими ініціативами, організаціями культури, соціального захисту та роботодавцями для спільної діяльності щодо поліпшення ситуації в своєму регіоні. Для реалізації цього завдання важливо використовувати різні форми та засоби соціального діалогу (переговори, візити, інтерв'ю, презентації, дискусії та ін.).
На етапі виникнення партнерської мережі зацікавлених у розвитку освіти сторін з'являється можливість в розробці та реалізації загальної стратегії.
Першим кроком є визначення підстав для формулювання цілей і задач «Регіону, що навчається». Потрібно виходити з аналізу стратегії соціально-економічного розвитку території, яка задає пріоритетні види професійно-трудової діяльності, результатів аналізу поточної соціально-економічної ситуації і, зокрема, поточного стану кадрового потенціалу регіону, результатів соціологічного дослідження для виявлення думки осіб, які приймають рішення і освітніх потреб жителів регіону визначаються пріоритети регіону, цілі і завдання розвитку освіти для сталого розвитку регіону.
Далі, відповідно до пріоритетів, цілей і завдань «Регіону, що навчається» організуються:
• розвиток нових освітніх потреб у потенційних споживачів освітніх послуг (як працюючих, так і бажаючих змінити місце роботи або отримати роботу), формування попиту на освітні послуги і нових ринків освітніх послуг (проведення PR-кампанії, ярмарки кваліфікацій, зустрічей з роботодавцями та провайдерами освітніх послуг і т. д.);
• збільшення числа провайдерів освітніх послуг (власних і залучених на договірних основах) всіх форм власності, що представляють як формальну, так і неформальну освіту;
• створення ресурсної бази розвитку всіх форм освітньої практики в регіоні, структур додаткової освіти дорослих;
• розробка інноваційних освітніх програм для різних груп жителів регіону та спеціалістів підприємств, які дозволяють досягнути високої якості життя населення і стратегічної конкурентоспроможності підприємств;
• забезпечення комплексної освітньої підтримки інноваційних проектів усіх суб'єктів регіонального розвитку (ініціативних громадян, підприємств, організацій, партнерських і ін. проектів)
• розробка і впровадження технологій освіти дорослих, що забезпечують ефективність освітнього процесу (навчання на основі досвіду, взаємне навчання, інтегроване навчання, навчання на робочому місці, кооперативне навчання тощо);
• формування організаційної культури мережевої взаємодії учасників освіти;
• забезпечення доступності освітніх послуг відповідно критеріям: ціна / якість, створення та впровадження диференційованої системи їх часткової оплати, стимулюючої мотивацію до навчання;
• забезпечення зворотного зв'язку – моніторингу діяльності провайдерів освітніх послуг, оцінки їх відповідності цілям та завданням розвитку регіону, організацій та установ, якості життя населення та необхідної корекції.
Важливий напрямок, якому слід приділяти увагу – це державна політика в освіті. Яким чином кошти, що виділяються на освіту з бюджету країни, можуть витрачатися ефективніше?
В Україні відсутня система заохочувальних заходів для дорослих. Так, наприклад, у багатьох європейських країнах суми витрат на освіту (і не обов'язково професійне) якщо й не компенсуються, то, як мінімум, виключаються з оподатковуваних доходів. Таким чином держава демонструє свою прихильність реалізації на практиці принципу навчання впродовж усього життя.
Схеми фінансування системи освіти повинні переглядатися – для того, щоб діючі установи освіти, в тому числі установи підвищення кваліфікації, могли брати участь у формуванні ринку освітніх послуг, діяти відповідно з інтересами споживачів – будь то організація, фірма, що наймає співробітників, або ж індивідуальні споживачі. Це і буде урахуванням тієї самої індивідуалізації в суспільстві.
Крім того, важливо хто несе відповідальність за організацію додаткової освіти? Потрібно наблизити додаткову освіту до споживача, в тому числі і за рахунок перегляду функцій місцевих адміністрацій. До сфери компетенцій органів місцевого самоврядування повинні бути віднесені завдання забезпечення доступності додаткової освіти для дорослих. Адже в багатьох регіонах є необхідна інфраструктура (школи, коледжі, ліцеї), ресурси яких у вечірній час можуть бути використані для інших цільових груп. Друге важливе завдання місцевого самоврядування – це підтримання контактів між різними суб'єктами, розробка свого роду планів забезпечення освітніми послугами дорослого населення, створення можливості швидко і легко знаходити інформацію про освітні послуги.
