Суспільна
Служба
України
полтавська філія

Суспільна
Служба
України
полтавська філія

 

Міжнародний молодіжний обмін «Ми створюємо відкритий світ: цифровізація, природа, інклюзія»

Полтавські студенти взяли участь у міжнародному молодіжному обміні, який мав назву «Ми створюємо відкритий світ: цифровізація, природа, інклюзія»
Обмін відбувся в рамках програми Erasmus + у Польщі.

Два тижні учасники з Північної Македонії, України й Польщі навчалися, спідкувалися та дискутували про те, наскільки світ відкритий та інклюзивний, а також пізнавали культуру та традиції своїх країн. Обмін відбувався у мальовничих Бещадах. Це чудова місцевість у Польщі, прямо на кордоні з Україною та Словаччиною. Неподалік (близько 10 км) знаходиться величезна дамба з гідроелектростанцією та найбільшим штучним озером Польщі (озеро Соліна). Це дуже екологічне та привабливе місце, куди приїжджають туристи з усієї Європи. В околицях осреедку, де відбувся міжнародний обмін, також є невелика дамба та озеро. Ідеальне місце для відпочинку після майстер-класів, пробіжок, скандинавської ходьби або звичайних прогулянок. В діапазоні 10-40 км знаходяться найвищі вершини Бещад з найкрасивішими видовищними панорамками Польщі.

На учасників чекали майстер-класи з цифрової грамотності, заняття з арт-терапії, дискусії та перегляди документальних фільмів на тематику проекту, знайомства один з одним та пізнавальні екскурсії.

Організатором проєкту була Fundacja “Inicjatywa” (Польща), яка презентувала свій досвід у напрямку іпотерапії, як методу фізичної та психологічної реабілітації. Організація проводить тренінги на тему волонтаріату для молоді з інвалідністю та заняття з вивчення сучасних комп’ютерних технологій, об’єднує громаду навколо суспільно важливих тем, спрямованих на включення людей з інвалідністю до життя місцевої громади.

Партнером від України виступила Громадська організація «Центр культури та Розвитку Горизонт», яка має великий досвід у сфері молодіжної роботи за допомогою неформальної освіти.

Лідери партнерської організації World of Change (Північна Македонія) розповіли про те, як їх громадська організація приваблює молодь та в яких сферах працюють.

На обміні учасники багато говорили та дискутувал на тему інклюзії і стереотипів, які існують у суспільстві. Учасники переглянули короткі тематичні відео на цю тему та обговорювали в групах, як суспільство сприймає людей з інвалідністю.

Кожна група підготувалася до дискусії «Світ без бар’єрів – чи це можливо?» Молоді люди обговорили, як виглядає доступність у тих країнах, з яких вони приїхали. Як виявилось, ця проблема спільна для всіх країн.

Учасники поділилися своїми спостереженнями, чому доступність така важлива і як її реалізують на практиці. У рамках проекту відбувалися майстер-клас з іпотерапії від інструкторів, з польської сторони – Олени Гаран, Ягоди Стуй та Наталії Винник з української сторони. Учасники з України, Польщі та Північної Македонії вперше відвідали стайню на території центру, де дізналися про правила безпеки поряд з конем та їпід час їзди верхи. Це допомогло встановити перший контакт з твариною, що дуже важливо на етапі знайомства. Потім почалася теоретична частина, де учасники вивчали основи іпотерапії й мали змогу самостійно сісти, щоб зрозуміти динаміку та відчути зв’язок з конем. Учасників познайомили не тільки з основами іпотерапії й механізмом взаємодії коня та кліента, а й розповіли трохи більше про біомеханіку як людини, так і тварини-лікаря.

Для нас було важливо зустрітися з координатором доступності Малгожатою Мателовскою, яка розповіла про право на доступність, групи користувачів, які піддаються цифровому виключенню та якою має бути доступність веб-сайтів для незрячих, людей з інвалідністю, літніх людей.

Під час обміну учасники багато говорили та дискутували на тему цифрової залежність, провели дискусію щодо свідомого використання Інтернету, сприяння використанню Інтернету як джерела освіти та саморозвитку, а також можливості співпраці, взаємодопомоги та підтримки.

Виявилося, що в онлайн поведінці представників різних країн є багато спільного. Зокрема, поширення неперевіреної інформації або нескінченне повторення подібних постів. Зрештою, всі вирішили замислитись над кількістю часу, який проводять в Інтернеті.

Молодь відвідала три чудові туристичні локації й познайомилися з культурою та природою Польщі.

Першою локацією став музей «Музей млинаства в Устриках Дольних». Музей знаходиться в будівлі колишнього млина, який був побудований у 1905 році. Музей — єдине місце в Польщі, де можна ознайомитись з повним циклом очищення та подрібнення зерна на сучасних млинах. Учасники прослухали коротку лекцію й ознайомилися з історією млина та слідкували за складним процесом подрібнення зерна.

Друга локація — Бещадський національний парк, де учасники насолоджувалися прогулянками лісом, спостерігали за стадом бізонів і дізнавалися більше про їх життя. Бізони належать до групи тварин, які знаходяться під загрозою зникнення і повністю захищені. У Польщі налічується близько 1200 зубрів, що становить чверть популяції Європи. Під час Першої світової війни зубри були знищені. До її початку у Беловежській пущі проживало 727 тварин. За час свого існування бізони були жертвами військових та браконьєрів. Останній зубр у лісі помер у 1919 році.

Третя і остання локація були Бещади, гори Польщі, Словаччини та України, частина Східних Карпат (Східні Бескиди). Бещади — порівняно низькі гори. Їх не важко подолати навіть не дуже підготовленим мандрівникам, тому учасники мали можливість піднятися на гору а також насолодитися видом з висоти дерев’яної вежі.

rpt

Учасники відвідали також музей народної архітектури в Саноку. Це найбільший музей у Польщі, з більш ніж 150 об’єктами дерев’яної архітектури на площі 38 га. Етнографічний парк, який являє собою спільне поселення різних етнічних груп, а саме: поляків, українців, німців та інших, є надзвичайно важливою колекцією експонатів у галузі народної культури.

Проект розпочався за кілька днів до війни в Україні і це не могло не вплинути на всіх учасників. Разом з Фундацією Ініціатива молодь з України ініціювали допомогу нашим землякам, які кілька діб з маленькими дітьми стояли на польському кордоні — координувала їх доїзд, поселення, забезпечення першими необхідними речами. Людей, які потребували допомоги особливо у перші дні, було надзвичайно багато. Більшість стривожені розгублені та втомлені. Вражає згуртованість поляків їх рішучість та швидкість у реагуванні на ситуацію, готовність довезти від кордону, нагодувати прихистити.