Із 7 по 10 жовтня 2024 року відбувся Фестиваль соціального театру в Полтаві. Полтавська філія Суспільної служби України і її структурна частина Театр сучасного діалогу виступили ключовими організаторами цієї події.
Відкриття фесту — публічна дискусія «Кому і навіщо потрібен театр під час війни?». Тут важливим стало розмаїття сфер, до яких долучені спікер(к)и: театр, громадський сектор, держадміністрація, журналістика та українське військо. Спікер(к)ами виступили Ганна Кіященко, Ірина Гарець, Лілія Федорченко, Максим Курочкін та Юрій Мацарський. Були озвучені позиції та чіткі думки з приводу справжньої потреби й ролі культури та, зокрема, театрального мистецтва в час нашої спільної боротьби. Модераторкою виступила театрознавиця Анастасія Гайшенець.
Далі була лекція драматургині та театральної кураторки Любові Ільницької «Сучасний світовий театр. Як ми впливаємо на реальність зі сцени». Усі присутні дізналися більше про історію та історії театру, якому вдається впливати на суспільство й допомагати йому стати більш осмисленим та сприйнятливим.
Відбулися також покази двох вистав від запрошених театрів.
Спершу «Попіл мрій» від Лютого театру з Одеси зумів наблизити до глядачів і глядачок досвід митців і мисткинь, які вирішили відстоювати свою культуру в бою й замість своїх творчих пошукувань обрали збройну відсіч російській агресії.
Завершила ж перший день вистава «Donbas 2075» від театру-лабораторії Vie із Запоріжжя — вигадницька подорож різними часами української історії. Запаморочлива й експресивна постановка і дуже особистий погляд на війну і те, що передувало їй, і те, що буде після неї.
Другий день Фестивалю став надзвичайно наснаженим. Почалося все з активного обговорення на круглому столі «Полтава театральна». Доросла й конструктивна розмова, ініційована Полтавською філією Суспільної служби України.
Подальша презентація програми діяльності House of Europe зробила більш видимими можливості для роботи в культурному секторі України.
Разом заглиблювалися в розуміння ближніх до нас сцен на лекції Анастасії Гайшенець «Сучасний український театр». Також у цей день відбулися дві щемкі вистави.
«Військовий концерт» від Театру драматургів із Києва сколажував досвіди й візії війни і довів, що театр — один із найбільш відповідних просторів, щоб осмислювати досвіди людей, що прожили й продовжують проживати біль боїв і виснаженість постійною тривогою.
«Жираф Монс», — вистава Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва, — розповіла дві історії, двох війн і одного спільного болю. Кожен і кожна, хто замислюється, як пояснювати війну дітям (і деяким дорослим), обов’язково радимо до перегляду.
3-й день Фестивалю соціального театру в Полтаві був про рух і дію тіла і слова.
Перший майстерклас — із акторської майстерності — від Анастасії Яковенко був про володіння своїм тілом у просторі й розуміння простору довкола свого тіла. Тут учасники навчилися більше відчувати себе та інших у спільноті, яка веде разом одну цілісну роботу.
Майстерклас із написання драматичних текстів, який провела драматургиня Ірина Гарець, відкрила механізми творення сюжетів та ситуацій, що дійсно будуть діяти на сцені й у серцях глядачів і глядачок.
Заключний день Фестивалю соціального театру в Полтаві відбувся в добрій і конструктивній спільній роботі з колегами із Сум — Національним академічним театром драми і музичної комедії імені М. Щепкіна.
Спершу режисер-постановник театру Дмитро Некрасов провів майстерклас із акторської майстерності, де всі охочі відкрили для себе базові техніки роботи на сцені.
Далі ж відбулася наймасштабніша вистава фестивалю. У постановці Дмитра Некрасова Полтава вперше змогла побачити на сцені п’єсу Сергія Жадана «Хлібне перемир’я». Болючий і сповнений непевності спогад про перший рік російсько-української війни.
Опісля була довга розмова із глядачами й акторами, що довело потребу в таких виставах і темах, з якими вони працюють. За відгуками в соцмережах і на дискусійних панелях ми робимо висновок про потребу нашої спільноти в заходах такого формату й впливу. Тож продовжуємо роботу.
Фестиваль відбувся за підтримки House of Europe та Полтавської обласної військової адміністрації