Суспільна
Служба
України
полтавська філія

Суспільна
Служба
України
полтавська філія

 

«Незамінні»

Україна стає все більш і більш корумпованою. Про це свідчить щорічне дослідження міжнародної організації Transparency International. До складу рейтингу входять 180 держав світу. Найменш корумпованими у 2010 році названі Данія, Нова Зеландія та Швеція. Україна ж опустилася на 134 місце (у 2007 році займала 118-те).

Корупція – явище складне. Але Transparency International користується таким універсальним і ємким визначенням, як зловживання чиновниками владними повноваженнями для власної вигоди. За 10-бальною шкалою українську корупцію оцінили індексом 2,4. Чим нижчий бал, тим вища корупція. Українські експерти б‘ють на сполох, стверджуючи, що в Україні не залишилося некорумпованих сфер. «Це державні органи, суди, міліція. Віднедавна до цього переліку додалися освітня галузь та охорона здоров’я», — зауважує Микита Кричевський, доктор економічних наук.

Андріївську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат Новосанжарського району Полтавської області добре знають як у столиці – від Адміністрації Президента й Генпрокуратури – до інстанцій обласного й районного рівня. В основному, через велику кількість скарг на директора школи Оксану Борсук, які надходять роками. Люди скаржаться, починаючи від тривіальної помсти неугодним вчителям і до безпідставного відрізання централізованго теплопостачання п’ятьом сім’ям стареньких самотніх педагогів-пенсіонерок, котрі проживали у відомчих квартирах на території інтернату. Одна немічна бабуся – 80-річна Устина Максюк – у січні ц.р. упала у нетопленій квартирі й не змогла піджнятися. Тільки через два дні її знайшла соціальний працівник, та навіть у лікарні жінку не врятували.

Прикро, але змушена навести чималу цитату з власної статті більш ніж річної давності, з якої, втім, усе зрозуміло: «Факти шокують: на дітей під час поїздки до моря списано делікатеси, яких ті й не бачили; дані про 25 га пшениці директор «забула» подати в ЦСУ; жодного кавуна з 1 га баштану вихованці закладу не скуштували; премії у педколективі розподіяються за принципом особистої відданості керівництву, без узгодження з вільною профспілкою; випускники написали письмові свідчення про поширене у школі рукоприкладство; неповнолітні вихованки вагітніють і т.д. і т.п.

Член комісії Міносвіти, яка у грудні 2007 року з виїздом на місце розглядала звернення очільниці вільної профспілки інтернату Т.Воронько, голова Херсонської обласної організації ВПОНУ Тамара Захарченко розповідає: «Було встановлено, що О.Борсук не користується авторитетом у частини вчителів, маніпулює колективом, умисно дискредитує членів вільної профспілки (простіше кажучи, займалася інтригами та зведенням порахунків). Зафіксовано порушення трудового законодавства, фінансові порушення, нанесення школі прямих матеріальних збитків, створення конфліктної ситуації в колективі, упереджене ставлення до окремих педагогів, затяте невиконання рішень суду, факт побиття учениці. Я висловила тоді свою окрему думку й переконана по сьогодні, що О.Борсук має бути звільнена з посади директора».

У вересні 2008 року організація ВПОНУ Андріївської школи-інтернату відповідно до п.1 ст.45 КЗпП вимагала від Полтавської обласної ради розірвати контракт з О.В.Борсук. Натомість їй продовжили його ще на рік. Тож з таким «дахом» О.Борсук почуває себе досить упевнено й ще з більшим ентузіазмом використовує своє службове становище для знущання над тими, хто від неї залежний.

Полтавські правозахисники констатують, що кілька останніх років потурання керівникам навчальних закладів обласного підпорядкування, котрі дискредитували себе аморальними вчинками, нехтуванням закону й фінансовими зловживаннями, стало на Полтавщині просто нормою.

З цим погоджується й голова Вільної профспілки освіти і науки України Володимир Фундовний: «На жаль, нині в Україні горе-директори з «липкими» руками, не обтяжені людяністю й докорами сумління, – поширене явище. І проблема зовсім не у дефіциті управлінських кадрів, а у круговій поруці, в якій директори шкіл – лише одна ланка. Адже практично ні для кого ні секрет, що через навчальні заклади, особливо, інтернатні, відмиваються чималі кошти…»

Якби стаття з такими фактами з‘явилася у радянські часи, вже б на другий день директриса вилетіла б з посади як пробка, ще й з «вовчим квитком».

На жаль, живемо в епоху олігофренічного капіталізму (експерти дають і таке визначення), жахливої деградації духовності навіть у свята святих – школі, і тотальної корупції, коли вищі чиновники покривають зловживання підлеглих. І навіть на публікації в пресі їм начхати.

Свою статтю про неблаговидні вчинки О.Борсук на початку 2010 року я надіслала на реагування до Полтавської облради та облдержадміністрації. Отримала відповідь від начальника Головного управління освіти та науки облдержадміністрації Воодимира Мирошниченка про те, що директор Андріївської школи-інтернату мало не взірець адміністратора і що «питання звільнення О.Борсук не стоїть».

Такою відпискою, звісно, не задовольнилися ні я як автор, ні жителі Андріївки.

Колишній головбух школи-інтернату Людмила Шимко та вчитель-логопед школи, голова осередку вільної профспілки Тетяна Воронько поскаржилися до управління Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю в Полтавській області. Начальник управління Олександр Ковжога теж завбачив ознаки корупції в діяннях директорки О.Борсук і в свою чергу звернувся до КРУ в Полтавській області та до Міністерства освіти та науки України з проханням провести перевірки.

У жовтні минулого року в школі-інтернаті працювала комісія державної інспекції навчальних закладів Міносвіти.

За результатами перевірки держінспекція інформувала О.Ковжогу про те, що «…більшість питань, зазначених у листі щодо порушень чинного законодавства про освіту та працю, недоліків у роботі зазначеного навчального закладу, підтвердилися. Не виконується Держстандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку. Керівництвом школи-інтернату недостатня увага приділяється виконанню навчального плану і програм. Належний контроль за відвідуванням учнями навчальних занять не здійснюється…»

Відповідь О.Ковжозі з Міносвіти (копії – Полтавській облдержадміністрації та обласній раді) на півтора аркуші. У самому акті перевірки (сім сторінок сухого ділового стилю) стільки кричущих фактів, що волосся дибки стає. Ось лише деякі фрагменти документу:

«Відсутній належний контроль з боку директора школи-інтернату О.Борсук за діяльністю навчального закладу, неналежне виконання посадових обов’язків заступниками директора з навчальної та виховної роботи К.Сороковою та Л.Сотенко призводять до порушень в організації навчально-виховного процесу… Статут, правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові обов’язки працівників не приведено у відповідність до норм чинного законодавства про освіту… Штатний розпис не приведено у відповідність до Типових штатних нормативів… У порушення чинного законодавства призначення та звільнення з посад заступників директора та інших педпрацівників здійснюється директором школи. Робота з добору та розстановки кадрів залишається недостатньою: на посадах педпрацівників працюють швачка, токар, бухгалтер, агроном і геолог. Тривалий час вакантною є посада лікаря…

Формальною є робота шкільної психолого-медико-педагогічної комісії… Мають місце факти переведення вихованців без відповідного управлінського рішення… Колективний річний план роботи не містить глибокого аналізу діяльності педагогічного й учнівського колективу, переважна більшість його заходів мають декларативний характер і повторюються з року в рік. Рішення педрад неконкретні, контроль за їх виконанням не здійснюється. Впродовж останніх років стан виховної роботи не заслуховувався на нарадах і педрадах… Керівництвом школи не здійснюється належний контроль за відвідуванням занять. На час перевірки (11 жовтня 2010 р.) в інтернаті без поважних причин були відсутні 17% (!) учнів, п’ятеро з них не приступили до занять у навчальному році, двоє – в приймальнику-розподільнику, решта з 19 учнів невідомо де…

Потребує поліпшення робота щодо соціально-психологічного супроводу навчання і виховання дітей з особливими потребами. Недостатньою є також робота щодо створення безпечних умов для навчання та виховання учнів, попередження травматизму. У школі-інтернаті не забезпечується обов’язковий супровід дітей дорослими під час виїзду за межі школи-інтернату в канікулярні, вихідні та святкові дні… Підтвердився факт отримання легких тілесних ушкоджень ученицею 10 класу Г. (дівчинка стверджувала, що її побив учитель), але не проведено роботу щодо з’ясування обставин справи і не притягнуто посадових осіб до дисциплінарної відповідальності… Підтвердився факт використання службового автомобіля у власних цілях завідуючим підсобним господарством В.Борсуком (чоловіком директора школи-інтернату), який 6.09.2005 р. скоїв ДТП, внаслідок чого загинула людина.

У навчальному закладі не створений сприятливий мікроклімат. Ускладнює ситуацію міжособистісний конфлікт, однією зі сторін якого є директор О.Борсук…»

І акт комісії Міносвіти, і численні листи Міносвіти на адресу облради (яка укладає контракт з директором школи-інтернату), облдержадміністрації, на ім’я О.Ковжоги закінчувалися одним: «За наслідками розгляду Головному управлінню освіти та науки Полтавської облдержадміністрації рекомендовано посилити контроль за діяльністю Андріївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату… і забезпечити зміцнення керівного та педагогічного складу навчального закладу».

До речі, на вимогу Генеральної прокуратури у жовтні 2010 року школу-інтернат також перевіряла прокуратура Полтавської області із залученням фахівців органів охорони здоров’я, освіти, СЕС, МНС. Виявлено порушення вимог Сімейного кодексу України щодо захисту житлових та майнових прав учнів з числа дітей-сиріт… Скасовано рішення про відмову у порушенні кримінальної справи за фактами заподіяння тілесних ушкоджень учениці Г. та самовільного залишення нею території закладу, матеріали направлено для організації додаткової перевірки… Скасовано постанову Новосанжарського РВВС по закриття кримінальної справи за фактом ДТП за участю В.Борсука, внаслідок якої загинув Г.Якименко, за відсутністю в діях В.Борсука складу злочину, а справу направлено до слідчого управління ГУМВС у Полтавській області…»

Відверто кажучи, я не розумію, як після отримання таких документів з Міносвіти, Генеральної прокуратури у жовтні минулого року начальник облуправління освіти В.Мирошниченко, голова облради І.Момот, заступник голови облдержадміністрації з гуманітарної політики О.Коваль можуть тримати Оксану Борсук на посаді директора (їй всього-навсього винесено догану розпорядженням голови облради). Навіть скупі й емоційно нейтральні формулювання доводять, що людина не має ні фахових, ні особистісних якостей лідера педагогічного колективу (на жаль, моральний, точніше, аморальний стиль керівництва взагалі не відображений). Адже страждають вихованці інтернату, страждає колектив, нераціонально використовуються бюджетні кошти, дискредитується школа як державний інститут. Натомість очільник обласної освітянської галузі В.Мирошниченко відкрито засвідчив, що Міносвіти й Генпрокуратура йому не указ, у січні ц.р. відписуючи керівнику обласного управління Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю О.Ковжозі: «В основному, факти, наведені у зверненнях, не мали свого підтвердження».

Чому обласні очільники так опираються звільненню О.Борсук? Чому вони ігнорують профільне міністерство й Генпрокуратуру? Хіба дії О.Борсук не підпадають під визначення корупції Transparency International – «зловживання владними повноваженнями для власної вигоди»?

Схоже, що розгадка криється у тих трьох мільйонах гривень, які держава щорічно виділяє на утримання сотні дітей з вадами розвитку (і 69 членів колективу), з яких завжди можна щось «вибгати» і собі, й начальству. Хіба не про це ж казав голова вільної профспілки освіти і науки України Володимир Фундовний?

А вдячне начальство не лише прикриє, а й зробить усе можливе, щоб Оксана Вікторівна й надалі «рулила» в Андріївській школі. Навіть коли інтернат змінить статус. Подейкують, що його буде перепрофільовано у школу для дітей із затримкою психічного розвитку (а може, зміна статусу затіяна саме під Борсук?).

Володимира Мирошниченка я запитала прямо: чи слід рекомендації Міносвіти про «зміцнення керівного складу школи-інтернату» розуміти як звільнення директора? Сказав, що так. Але одразу ж забідкався: О.Борсук ніким замінити. Хоча я сама можу назвати йому 5-6 гідних кандидатур. Пригадую, рік тому у своєму кабінеті він чиркав себе по горлу, показуючи, як його «дістала» Борсук і як він би хотів її вигнати, але… облрада не дозволяє.

Вірогідно, наступного року Україна у світовому рейтингу корупції опиниться ще нижче. Якщо зараз вона «у компанії» Бангладеш, Гондурасу й Зімбабве, то через отаких «незамінних» та їхніх покровителів надалі суперничатиме хіба що з Сомалі. Саме такі «незамінні» («недоторкані») розкрадають країну, роблять кар’єру, йдучи по головах, підминають закон і мораль, відкупляються від тюрем, плодять підлабузників-співучасників, намагаються знищити тих, хто протистоїть їхній ненаситності й підлості…

Людмила Кучеренко,

президент Полтавського обласного медіа-клубу,

заступник голови Громадської ради при Полтавській облдержадміністрації