Якби у недалекому майбутньому я став президентом, з чого б розпочав реформи в тій галузі, специфіку якої зараз намагаюся вивчити у виші? Мабуть, такі думки приходять у наші голови нечасто. Життя минає в щоденних клопотах, ставить перед нами нові завдання, та й чи варто витрачати час у молоді роки на подібні роздуми? А думати про реформи справа уряду, президента, від нас мало що залежить.
Швидко спливають студентські роки, і ось ти вже працюєш, якщо поталанило знайти роботу за фахом, згадуючи відоме: “Забудьте все, чому вас учили в школі”.
Можна не замислюватися і далі, слідуючи за усталеними стереотипами, лаючи далеку абстрактну владу, в душі боячись справжніх змін.
Ми залишимо нащадкам той світ, який створили самі, і це стосується кожного.
Пригадується відомий вислів Поля Валері: “Критикуючи – пропонуй, пропонуючи – дій”. Намагаючись осмислити сутність процесів, що відбуваються у навколишньому житті, усві-домлюючи свою причетність до них, формуючи і висловлюючи свою думку, ти вже починаєш діяти. І навіть, якщо здається, що твій голос ніхто не чує, ти вже змінюєш світ, починаючи з самого себе.
