Суспільна Служба України

ПОЛТАВСЬКА ФІЛІЯ

Полтавських викладачів ознайомили із впровадженням ІПВГ в Україні

Полтавських викладачів ознайомили із впровадженням ІПВГ в УкраїніНавчальні заклади Полтави готують спеціалістів для в нафтогазової галузі України.  Саме від цих фахівців буде залежати формування політики видобувної галузі в майбутньому. Дуже важливо, щоб майбутні спеціалісти розуміли необхідність  дотримання стандартів прозорості та підзвітності під час видобування корисних копалин, які належать українському народу.

Саме тому 15 вересня  2016 року ПФ Суспільної служби України провела семінар «Ініціатива прозорості видобувних галузей(ІПВГ). Впровадження в Україні» для викладачів  Полтавського коледжу нафти і газу Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка.

Ганна Кіященко, голова ПФ Суспільної служби України, член Багатосторонньої групи зацікавлених осіб (БГЗО) з імплементації Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЕІТІ) в Україні розповіла про Стандарт ІПВГ, вигоди для видобувних компаній, влади та громад.

Зараз ІПВГ впроваджує 51 країна, 31 країна дотримується вимог, 20 мають статус кандидата. Ініціативу підтримують більш ніж 90 великих нафтогазових компаній та більш ніж 90 глобальних інвестиційних організацій з портфелем в управлінні понад 19 трлн. долл. Звіти ІПВГ оприлюднені в 49 країнах.

Як повідомила експерт, стандарт ІПВГ весь час удосконалюється. Тепер у річних  звітах має описуватися вплив ІПВГ на управління природними ресурсами, хто такі  кінцеві бенефіціарні (реальні)  власники.  Стандарт ІПВГ в редакції 2016р. встановлює обов’язковість розкриття країнами інформації про реальних власників не пізніше 1 січня 2020 року. До 1 січня 2017 року БГЗО має оприлюднити дорожню карту розкриття інформації про реальних власників. У Звіті має бути задокументована політика уряду щодо розкриття реальних власників та розкриті відомості про юридичних власників та належні їм частки.

Ганна Кіященко розповіла про політику Уряду у видобувній галузі. Вона зазначила, що міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик одним із пріоритетів роботи міністерства назвав продовження роботи щодо впровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей, а також   збільшення видобутку газу.

Також під час виступу вона зазначила, що і міністр екології та природних ресурсів О. Семерак неоднаразово підкреслює, що «не може права рука надавати дозвіл, а ліва його контролювати. Ми знаємо, що зараз  відсутня об’єктивність та неупередженість в процедурах, і це на користь ділків, а не держави. Потрібне розмежування функцій надання дозволів з надрокористування, геологічного вивчення та геоконтролю.».

Міністерство вже розробляє  надання інформації, необхідної для прийняття рішення про отримання спецдозволів, зокрема реєстру виданих спецдозволів, геологічної інформації тощо, інвесторам у цифровому форматі.

При Міністерстві екології та природних ресурсів України створено міжвідомчу групу з аналізу потреб національної економіки в стратегічно важливих корисних копалинах.

Результатом роботи комісії має стати вдосконалення нормативно-правової бази – прийняття нової редакції Кодексу про надра, порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, програми реформування геологічної галузі України.

Полтавських викладачів ознайомили із впровадженням ІПВГ в УкраїніСвітлана Мізіна, експерт з комунікацій ІПВГ в Україні розповіла про процес імплементації ІПВГ в Україні.

«ІПВГ робить внесок у більш прозоре та ефективне управління природними ресурсами України з тим, аби захистити народний спадок, який уособлюють викопні багатства України; ця прозорість сприяє розвиткові демократії через більше залучення громадян до участі у справах загальнодержавного значення.

Імплементація стандартів ІПВГ(ЕІТІ) в Україні є ключовим інструментом підвищення прозорості платежів видобувних компаній до бюджету України та доходів уряду країни отриманих від діяльності галузі, що значною мірою сприятиме підвищенню громадського контролю за державним управлінням публічними фінансами та діяльністю підприємств видобувної галузі в країні» – сказала С. Мізіна.

Під час виступу вона зосередила увагу викладачів на цілях сторін учасників ІПВГ. Адже для всіх сторін є переваги, а саме:

Для уряду

v     Покращення інвестиційного клімату країни

v     Збільшення надходжень до центрального і регіональних бюджетів

v     Підвищення ефективності управління ресурсами

Для компаній

v     Збільшення операційних прибутків

v     Прозорість ліцензування та видачі спецдозволів

v     Спрощення механізмів землевідведення

v     Зменшення втручання держави у виробничі процеси

Для громадського сектору

v     Покращення якості життя людей в країні / у видобувних регіонах

v     Розвиток інфраструктури та створення нових робочих місць

v     Зростання економічних статків населення

v     Покращення екологічної ситуації в місцях проживання людей

v     Боротьба з корупцією в галузі

v     Посилення контролю надходжень до державного бюджету , розподілу коштів та їх цільового використання в регіонах

В Україні понад 90% родовищ вуглеводів розвідано за державні кошти, а кількість родовищ, підготовлених до освоєння за недержавні інвестиційні кошти, є незначною. З 1999 року управління геологічною сферою діяльності змінювали майже кожного року, однак реформ не здійснювали .

Не існує чіткого бачення розвитку приватно-державного партнерства, кошти бюджету часто використовують неефективно та не в інтересах держави .

Для цього необхідне реформування надрокористування:

*        Запровадження прозорих, зрозумілих та незмінних правил надання надр у користування.  Це питання має бути вирішене раз і назавжди, а корупція має бути придушена в зародку

*        Безумовне полегшення ведення бізнесу в галузі надрокористування:

–         зміна підходів до системи контролю,

–         залежність заходів державного нагляду виключно від ступеню ризику діяльності надрокористувача,

–          запровадження реальних (обґрунтованих)  строків на виправлення недоліків вказаних у актах геоконтролю

Зміни у Стандарті ІПВГ: деталізація фінансових показників –  надання інформації на рівні окремих компаній про всі суттєві потоки доходів (бажано, на рівні окремих проектів), забезпечення актуалізованої звітності, більша відкритість даних, стандартизація форматів даних та їх доступність .

С. Мізіна також звернула увагу  учасників заходу, що Стандартом EITI встановлено 7 вимог до звітності в нафтовій, газовій та гірничовидобувній галузях на всіх етапах ланцюжка створення вартості – від видобутку ресурсів і до перетворення їх у суспільне благо. Вся інформація регулярно публікується в національних звітах EITI.  Країна, яка бере на себе зобов’язання дотримуватися стандартів ЕІТІ, отримує статус “Кандидата” .

«7 вимог стандарту включають: ефективний нагляду з боку Багатосторонньої групи зацікавлених сторін, своєчасне оприлюднення звітів EITI, звіти EITI  містять контекстуальну інформацію про видобувні галузі, підготовка звітів EITI з розкриттям бюджетних даних про доходи  видобувних галузей і розкриттям усіх істотних платежів до бюджету нафтовими, газовими та гірничо-добувними компаніями, процес надійного гарантування застосування міжнародних стандартів, звіти EITI мають бути зрозуміло написані, поширені та  доступні для громадськості та використовуватися в громадському обговоренні, а також активна участь БГЗО. яка вживає заходи, спрямовані на використання засвоєних уроків, і аналізує результати та наслідки впровадження EITI» – сказала експерт з комунікацій ІПВГ в Україні Світлана Мізіна.


Захід організовано в рамках проекту “Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження” у частині надання допомоги в реалізації компоненту “Ініціатива прозорості видобувних галузей в Україні”, який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *