Як зробити культурно-мистецьку подію, яка стане ефективним інструментом для розвитку туризму? – днями на цю тему розмірковули учасники проекту “Місцевий розвиток – через освіту: розширення можливостей освітніх майданчиків в двох громадах Миргородського району Полтавської області»
“Освіта дорослих сьогодні є каталізатором суспільних змін. Адже світ не стоїть на місці, і вимагає від людини освоєння нових знань, вмінь та навичок. Туристичний продукт аби зацікавити потенційного клієнта має яскраво бути представлений на ринку. У цьому допоможуть сучасні інформаційні технології та відмінне користування соціальними мережами”, – звернулася до учасників проекту керівник Полтавської філії Суспільної Служби України Ганна Кіященко. Великосорочинська ОТГ та село Кибинці мають великий туристичний потенціал, багату культурну спадщину, адже ця земля є батьківщиною знаних митців: письменника-містика Миколи Гоголя та поета-футуриста Михайля Семенка.
Нині в селі не завжди можна знайти роботу і туризм якраз може бути інструментом заробітку для місцевого населення, підвищувати привабливість громади, створювати нові робочі місця. Але щоб бути конкурентноспроможним на туристичному ринку громади мають запропонувати унікальний культурний продукт. Сьогодні туриста все менше цікавлять звичайні екскурсії по музеям чи то пам’ятним місцям, переважно людям подобається бути не лише спостерігачем, але й активним учасником маршруту. Туризм — стає подорожжю почуттів, де кожна деталь має значення.
Серед учасників проекту працівники музеїв та будинків культур, бібліотекарі, активні мешканці смт. Великі Сорочинці, сіл Кибинці та Полив’яне. Наразі вони мають сформувати ініціативні групи у своїй громаді, які будуть працювати над розробкою, втіленням та промоцією туристичного маршруту. На допомогу прийдуть відомі українські режисери та драматурги, які разом з обраними громадами будуть працювати над створенням театралізованих культурних подій.
Під час воркшопу поділилась своїм досвідом фахівець з подієвого маркетингу Наталія Склярська, яка активно займається підвищенням туристичної привабливості територій через подієвий маркетинг. Вона є автором ідеї та організатором культурних подій – «Тбілісоба на Андріївському узвозі», «Казкова зима на Подолі», «Фестиваль культури народів Подолу.
“ Головна проблема, яка перешкоджає розвитку туризму в Україні, це те що ми часто намагаємося робити або глобально або ніяк. Нині аби творча та креативна ідея спрацювала, і в туристичній сфері також — маємо використовувати максимально соціальний капітал. Дуже багато людей мусять знати про ваші задуми та долучитися до роботи. Перед розробкою туристичного продукту громада має відповісти на питання: чому ми не заробляємо на туризмі? Причини, через які туристи до нас не їдуть? Що ми можемо продати туристам? І , звичайно, описати ресурси кожного села, – говорить Наталія Склярська.
Тож учасники навчання разом відповідали на ці питання і презентували загалу. Виявилося, що село Поливяне може пишатися цвітінням маків, якраз саме зараз вони цвітуть, як візитівкою, родзинкою села. Село розташоване за 16 км від Миргорода і за 2 км від залізниці Київ — Харків. Ще у Полив’яному, за словами мешканців, є давні кургани та перша в Україні газова свердловина. Село могло б запропонувати туристам риболовлю і чудову природу для медитацій та просто відпочинку. Село ж Кибинці за остання роки все частіше звучить в українському культурному просторі. Адже саме ця земля дала світові представника авангардного мистецтва початку ХХ століття, єдиний, хто виступив і поетом, і теоретиком українського футуризму, Михайль Семенко був трагічною і надзвичайно яскравою постаттю української літератури, невиправдано забутим у часи монополії “соціалістичного реалізму”.
У Кибинцях також є два мальовничі ставки, місце зустрічі місцевих рибалок. Село розташоване у 15 км від відомого міста-курорта Миргород. У Кибинцях, які ще називали «малоросійськими Афінами” був маєток Трощинського, який вважався одним з осередків української культури першої чверті 19 ст. Тут була унікальна бібліотека, діяв домашній театр та оркестр на воді, у спектаклях брали участь батько і мати М. В. Гоголя. У селі нещодавно з’явилася футуристична альтанка Михайля Семенка, був проводений футуристичний поетичний фестиваль. Проте аби налагодити потік туристів до Кибинців, Великих Сорочинців та Поливяного — потрібно ще багато працювати. Особливо у промоції та представленні культурних продуктів на вимогу сучасного туризму.
Як може музей бути як театральний майданчик та як використовувати інноваційні технології у музейному просторі — ділилися з присутніми досвідом Полтавського літературно-меморіального музею ім. В.Г. Короленка старший науковий співробітник музею Ольга Вечерок та науковий співробітник Людмила Вітенко. Разом Вікторією Гончар говорили і про те, що таке подієвий туризм та його вигоди для громади.
У рамках проекту планується і зустріч з представниками туристичних агенств, під час якої представники громади почують думки фахівців щодо майбутніх маршрутів. Якими вони мають бути аби дійсно приваблювати туристів, як з України так із-за кордону.
У Великих Сорочинцях діють краєзнавчий музей та музей імені Миколи Гоголя, проте туристичні агенства з Полтави неохоче їдуть до нас, говорять представники Великосорочинської ОТГ. Однією з причин, вказують велику відстань. Чи насправді це головна причина? Чи музеям не вистачає інтерактивних методів у роботі та нового прочитання спадщини Миколи Гоголя, представлення його постаті по-іншому, пошуків нових смислів при прочитанні його творів та “оживлення” маршруту? Відповіді на всі ці питання учасники проекту разом зі своїми кураторами будуть шукати у рамках піврічного проекту. А восени представлять свої результати перед журналістами, туристичними агентствами та всіма, кого цікавить культурно-освітній туризм.
Проект «Місцевий розвиток – через освіту: Розширення можливостей освітніх майданчиків в двох громадах Миргородського району Полтавської області виконується за підтримки Представництва німецької неурядової організації «Німецьке об’єднання народних університетів» (DVV International) в Україні.
