Відроджувати давні традиції взялися молоді полтавські поети з благословення священнослужителів Української Автокефальної Православної Церкви. Члени літстудії «Полтавські джерела» при обласній організації Національної спілки письменників з колядками та піснеспівами відвідали кілька дитячих будинків сімейного типу.
Дарувати радість і тепле слово літстудійці вирі-шили в першу чергу тим, кому цього нерідко бракує. Місцем відправки став притулок «Любисток» для тимчасового утримання дітей. Сюди вони потрапляють або з вулиці, або з родин, які не змогли справитися з батьківською місією. Малеча зачаровано слухала колядки, а дехто навіть брався підспівувати. Хоча годиться пригощати колядників, дітлахи теж не залишилися без подарунків. Солодощі і фрукти вони отримали від Преосвященійшого Афанасія, єпископа Полтавського і Харківського Української Автокефальної Православної Церкви. Він переконаний, що зміст різдвяного вертепу виходить за межі звичайного театралізованого дійства.
«Вертеп славить Ісуса Христа. Вертепом ми будимо людські душі, і люди разом з нами беруть участь у цьому вертепі, у славленні Христа. Хто був у церкві на Різдво Христове, інші не були, але ми приходимо до них в оселі і вони разом з нами беруть участь у цьому славленні. Душі тоді стають добрішими, кращими», – переконаний священнослужитель.
Відвідали з колядою і санаторій для дітей з порушенням опорно-рухового апарату, і кілька дитячих будинків сімейного типу, які розташовані в Полтавському районі. Побували і у психоневрологічному диспансері. Всюди вертеп зустрічали з подивом та захопленням, було відчутно, що саме ці давні традиції, несправедливо призабуті, але такі потрібні українській душі. Через те, що ця ідея близька молодим поетам і прозаїкам, вони і взялися колядувати.
«Хтось із моїх колег висловив думку, що письменник має бути не поза народом, не над народом, не позаду народу, а обов’язково серед людей, – каже голова обласної організації НСПУ Олена Гаран. – І ми змогли переконатися в тому, наскільки потрібне людям таке щире спілкування, звернення з побажаннями добра і щастя. Приємно дивує, що у наших душах живуть іще прадавні традиції, наскільки людей радує не оте звичне останнім часом «дайте, тітко, п’ятака», а справжній вертеп, слово звернене до Бога».
Цьогорічний успіх вертепу дав надію на те, що до наступного Різдва до нього підготуються ще краще, залучать більше людей і відповідно, розшириться географія відвідувань. Адже кожна родина не відпускала колядників одразу, господарі були щедрі на пригощання. Не соромилися люди і говорити щиро про своє життя, малеча завмирала, зачарована дійством, старші люди, бувало, не могли стримати сльозу. Попри все це, найголовніше навіть не потрібно було озвучувати: щирі почуття і непідробну радість легко можна було прочитати в очах господарів.
Олена Задорожна
