Практичний порадник під такою назвою видала правозахисна організація Полтавський обласний медіа-клуб
Кожен з нас навіть протягом одного дня може перебувати в багатьох іпостасях: пасажира, покупця, пішохода, водія, абонента мобільної мережі, глядача, передплатника, клієнта банку, платника податків і т.д. Може опинитися й у статусі пацієнта.
Та чи всі достеменно знають, коли можна викликати «швидку допомогу» й бути впевненим, що вам не відмовлять у приїзді, як пацієнту без прописки (реєстрації) потрапити на прийом до лікаря, як оскаржити дії медиків і що передбачає право на інформацію. Як показує практика, на жаль, ні.
Тож хоча порадник виданий в рамках проекту медіа-клубу «Поліпшення доступу ромського населення Полтавщини до медичних послуг», підтриманого Міжнародним фондом «Відродження», для поширення у ромських громадах області, він корисний для усіх громадян.
Сьогодні ми пропонуємо розділ
Коли ви викликаєте «швидку допомогу»
Виклик швидкої медичної допомоги здійснюється зі стаціонарного чи мобільного телефону за номером «103». Викликаючий зобов’язаний дати правильні й точні відповіді на запитання фельдшера-диспетчера, що прискорить виїзд бригади.
Відповідно до наказу Мінохорони здоров’я №500 від 29.08.2008 р. «Про заходи щодо вдосконалення екстренної медичної допомоги населенню в Україні» машина «швидкої допомоги» на виклик має приїжджати протягом 10 хвилин у місті й 30 хвилин у сільській місцевості. Затори та поганий стан доріг є об’єктивною обставиною, що може призвести до затримки приїзду бригади «швидкої допомоги».
Виклик «швидкої допомоги» безкоштовний. Вимагання грошей за приїзд «швидкої допомоги» є незаконним. Про такі випадки негайно треба повідомляти вище медичне керівництво, правоохоронні органи, правозахисні організації, пресу.
Відсутність прописки (реєстрації) не може бути підставою для відмови «швидкої допомоги» виїхати на виклик.
«Швидка допомога» може бути викликана у випадках:
втрати свідомості; судом; раптового розладу дихання; раптового болю в грудинній клітці; гострого болю в червній порожнині та поперековому відділі; головного болю, що супроводжується запамороченням або нудотою; порушенням мовлення, раптової слабкості у кінцівках; гіпо- та гіперглікемічної коми; ознак гострого отруєння; порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше); анафілактичного шоку, спричиненого різними чинниками, в тому числі укусами комах, змій та тварин; усіх видів травм; нещасних випадків; теплового удару, переохолодження; удушення; гострих психічних розладів; інших станів, які загрожують життю та здоров’ю людини.
Громадяни зобов’язані забезпечити «швидкій допомозі» безперешкодний доступ до хворого або постраждалого, необхідні умови для надання медичної допомоги, ізолювати тварин, сприяти в транспортуванні хворого в санітарний автомобіль, якщо лікарем прийнято рішення про його госпіталізацію.
Бригада «швидкої допомоги» залишає талон, в якому повинні бути зазначені: номер бригади, час приїзду, діагноз, надане медикаментозне лікування, прізвище й підпис лікаря.
У разі відмови від госпіталізації хворого, який її потребує, лікар «швидкої допомоги» повідомляє про це у поліклініку або дільничного лікаря для подальшого медичного нагляду за місцем проживання.
«Швидка допомога» не виїжджає:
до хворих для виконання планових призначень дільничного лікаря (ін’єкцій, крапельниць, перев’язок, інших призначень); до хворих, які перебувають під наглядом дільничного лікаря з приводу хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання ектренної (невідкладної) медичної допомоги; для надання стоматологічної допомоги.
«Швидка допомога»:
не видає листки непрацездатності; не виписує рецепти;
не надає рекомендацій щодо подальшого лікування;
не видає ніяких довідок про стан здоров’я;
не проводить експертизи на алкогольне та наркологічне сп’яніння;
не проводить судово-медичної експертизи;
не виконує консультативних обстежень хворих; не транспортує трупи.
Особи, винні у заздалегідь необгрунтованому виклику «швидкої допомоги», притягуються до адміністративної відповідальності.
