Зустріч з мешканцями знаменитого села Великі Сорочинці, яка відбулася 12 квітня, виявилась цікавою та пізнавальною для всіх учасників. Експерти ПФ Суспільної служби України розповіли жителям села про Ініціативу прозорості видобувних галузей(#ІПВГ) та основні показники другого звіту за 2014-2015 роки. На території Велико-Сорочинської об’єднаної громади працює аж 5 видобувних компаній. Але дві з них не подали своєї інформації про обсяг добутих вуглеводнів та сплачені до бюджетів різних рівнів податки та збори. Це ті компанії, які або не ведуть видобуток, маючи ліцензії, або приховують свої платежі, вдають, що звіт з ініціативи прозорості їх не стосується.. Але корисні копалині належать українському народу і українські громадяни мають право знати, як розпоряджаються їхнім багатством. Ті ж компанії, які нарощують добування вуглеводнів, сплачують податки, збори, співпрацюють в рамках соціальних угод з громадами (наприклад ПрАТ “НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ), навпаки зацікавлені показати скільки коштів вони сплатили до бюджету і чому їх діяльність важлива для економіки.
Закритість видобувних компаній ПрАТ “ПЛАСТ” та ТОВ “ПРАЙМ-ГАЗ” стали можливими через відсутність будь якої відповідальності за ненадання інформації. Щоб усунути перепони у підготовці звіту ІПВГ спільними зусиллям експертів, уряду та громадськості було розроблено законопроект (№4840) “Про розкриття інформації у видобувних галузях”. Він зобов’язує великі видобувні компанії публікувати важливі для громадськості дані: про платежі за кожним родовищем, про кінцевих власників, тексти угод. Законопроект отримав позитивні висновки профільних комітетів. Але під час голосування у Верховні раді 21 лютого не вистачило трьох голосів для проходження законопроекту в першому читанні. Сільську громаду зацікавило, а як же голосував депутат від їхнього округу Олег Кулініч, Група «Партія Відродження».
Згідно даних сайту ВР Олег Кулініч був відсутній під час голосування, як і решта Групи « Партія Відродження», хоч під час вечірньої реєстрації вся група за виключенням одного депутата зареєструвалася. Схоже, що це свідома позиція групи « Партія Відродження» не підтримувати цей законопроект.
Решта депутатів від Полтавщини: Іщейкін К.Є. Река А.О. Богдан Р.Д. Мосійчук І.В. Бублик Ю.В.– «за», Каплін С.М. не голосував, Жеваго К.В. та Шаповалов Ю.А. були відсутні.
Отже робимо висновок, якби ще хоч три з чотирьох проголосували «за», закон про “Про розкриття інформації у видобувних галузях” був вже прийнятий.
Представники громади висловили своє бачення відкритості та прозорості у видобувній галузі. Павло Полєков, голова Великосорочинської сільської об’єднаної територіальної громади висловив слушну пропозицію вести ретельний облік вуглеводнів, які добуваються на їх території, адже лише тоді можна розраховувати на сплату податків за весь обсяг добутого газу. Для того, щоб громада була впевнена в показниках лічильників, які мають бути на кожній свердловині, потрібно до комісії, яка перевіряє покази лічильників, включати представників громадськості. Також було б логічно, щоб видобувні компанії сплачували податок на прибуток саме в сільський бюджет, адже прибуток вони отримують саме тут.
Є в громаді проблеми через діяльність добувних підприємств: потужний великогабаритний транспорт під час руху просто «жмакає» асфальт, знизився рівень води в колодязях і в річці. Не всі підприємства, що працюють у Великих Сорочинцях сплачують ПДФО до сільського бюджету, зокрема це стосується ГЕС «Енергія Карпат».
Як і в інших сільських громадах, люди обурювалися введенням сплати за користування газотранспортною мережею. Адже газопроводи в межах села були побудовані за кошти мешканців, а потім БЕЗКОШТОВНО передані у користування газотранспортній компанії.
Матеріал підготовлено в рамках проекту» Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей в Україні», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Зміст продукту є відповідальністю Полтавської філії Суспільної служби України і не обов’язково збігається з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку (USAІD), уряду США та Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД).
