Суспільна
Служба
України
полтавська філія

Суспільна
Служба
України
полтавська філія

 

Хворобу краще попередити, ніж…

Нещодавно у Варшавському університеті відбувся авторський вечір австрійського письменника Карла-Маркуса Ґауса. Він відомий своїми захоплюючими репортажами про малі етнічні групи й народи в Європі, які перебувають на межі зникнення.
До таких зникаючих спільнот відносять і ромів (циган). Як зазначає австрійський публіцист, злиденні умови існування є спільною проблемою всіх циганських громад у Європі. Влада намагається змінити цю ситуацію, але помилково не залучає циган до цього процесу. Наприклад, у словацькому місті Кошице для циган збудовано мікрорайон на 6 тис. осіб. Це 6-7 поверхові будинки. Однак традиційно роми не живуть вище 2-го поверха. Тож підлоги на верхніх поверхах невдовзі були зірвані й пущені на дрова.
Ще одне цікаве спостереження Карл-Маркуса Ґауса: саме ромські жінки стоять на сторожі традицій, мови і культури.
Проживають роми й в Україні. Згідно з переписом 2001 року на Полтавщині їх зареєстровано близько 900 осіб. І проблеми, з якими вони стикаються у повсякденому житті, точно такі ж, як і скрізь. Чи навіть більші, адже Україну за рівнем життя з Європою годі й порівнювати. До того ж роми переважно малоосвічені, а цигани старшого віку нерідко взагалі неписьменні, тож їм важко конкурувати на ринку праці. А півстоліття спонукання до осідлості – це просто мізерний строк для соціальної адаптації народу, що кочував тисячоліттями. Нагадаю, що 1956 року голова Президії Верховної Ради СРСР Климент Ворошилов видав указ «Про прилучення до праці циган, що ведуть бродячий спосіб життя», на виконання якого ромів силою заганяли до колгоспів.
Навесні ц.р. у Миргороді (місце компактного проживання ромів) відбувся моніторинговий візит Міжнародного фонду «Відродження», метою якого було вивчення проблем, з яким стикаються роми у повсякденному житті. На зустріч, що відбулася у залі засідань Миргородської райдержадміністрації, прийшло багато членів ромської громади міста. Почуте від ромів підтвердило результати наукових досліджень про те, що цигани є найбільш дискримінованою етнічною групою в Україні.
На жаль, роми погано обізнані про свої права та способи їх відстоювання.
Тож у членів правозахисної організації – Полтавського обласного медіа-клубу – виникла ідея проекту «Поліпшення доступу ромського населення Полтавщини до медичних послуг», що був підтриманий Миргородською райдержадміністрацією та Міжнародним фондом «Відродження». У рамках проекту проводилося анкетування ромів щодо якості медичного обслуговування, поширювався практичний порадник «Що треба знати кожному про права пацієнтів» та медичні огляди ромів.
Чому саме медичні огляди? Та тому що загально відомо, що хворобу краще попередити, ніж лікувати. Але, на жаль, громадяни України недооцінюють значення регулярних медичних оглядів як способу виявлення серйозних захворювань на ранній стадії. За результатами опитування від компанії Gf Ukraine, практично третина населення цього не робить взагалі. Дослідження показало також, що громадяни не поспішають до лікарів і за звичайною консультацією. Близько половини респондентів (46,4%) заявили, що відвідують медиків лише у випадку нагальної потреби. Близько 7% опитаних сказали, що не консультуються з лікарями взагалі.
Регулярно ж проходять профмедогляди працівники тих галузей, де цього вимагає законодавство (наприклад, охорони здоров’я, дошкільних закладів, кухарі, водії тощо).
У Миргородській ЦРЛ з належною увагою поставилися до проходження ромами медогляду. Завідуюча поліклінічним відділенням Наталія Милько дала відповідні розпорядження. Старший реєстратор реєстратури Валентина Лісапова кожному рому, що прийшов на медогляд, видавала так званий маршрутний лист, в якому вказана послідовність кабінетів лікарів та лабораторій, які треба пройти.
Чималу роботу щодо переконання членів ромської громади Миргорода у необхідності проходження медичних оглядів провели керівники громадських організацій Микола Чернявський («Миргородські рома») та Надія Бузна («Рома Полтавщини»). Одна з жінок-ромок, що проходила медогляд того дня, коли я приїздила в Миргород, сказала, що у неї давно болить серце. І хто зна, коли б вибрала час піти до лікаря, та дякувати проекту медіа-клубу, який спонукав не відкладати це на потім. Сімейний лікар одразу ж направив пацієнтку зробити кардіограму й призначив лікування.
До речі, ті з ромів, хто не встиг пройти медогляд до кінця листопада, можуть це зробити в інший зручний для них час.

Людмила Кучеренко,
президент Полтавського оласного медіа-клубу

Залишити відповідь