Суспільна
Служба
України
полтавська філія

Суспільна
Служба
України
полтавська філія

 

Пропозиції експертів щодо оновлення Європейської політики сусідства

Перегляд ЄвроПейської Політики сусідства: очікування України.
Пропозиції незалежних експертів (червень 2015 року)

Загальні засади політики

ЄПС/СхП для досягнення свої цілей повинні виходити зі спільних принципів та цінностей, інтересів та викликів, які стоять перед країнами-партнерами та ЄС. Засадничими принципами функціонування цієї політики мають і надалі залишатись солідарність, обумовленість та «більше за більше», диференціація, спільна власність та відповідальність. Ключове питання – більш амбітне концептуальне визначення та практичне наповнення цих принципів.
Зокрема:

«Солідарність» має означати реальну спільну відповідь на спільні виклики. У першу чергу це стосується визнання неподільності безпеки країн-партнерів і країн-членів ЄС. Це зокрема має бути відображено у переглянутій Європейській безпековій стратегії.
Обумовленість та «більше за більше» – чітко визначені орієнтири та індикатори участі країни-партнерів у більш амбітних етапах партнерства, включаючи, як кінцеву мету, перехід до політики розширення на основі статті 49 Договору про Європейський Союз.
Диференціація – враховувати різні устремління країн-партнерів щодо рівня партнерства з ЄС, а також «різні швидкості» для «різних груп держав», зважаючи на якісні відмінності між порядком денним їх відносин з ЄС. Обсяги фінансування у рамках політики мають бути залежними не так від географічного розташування (південні та східні сусіди), скільки від глибини інтеграції з ЄС.
Спільна власність та відповідальність – прийняття спільних рішень на практиці, зокрема, визначення умов допомоги з більшою увагою до потреб країн-партнерів. До прийняття цих рішень має бути залучене громадянське суспільство, адже відносини у рамках Східного партнерства слід будувати не лише з урядами, але і з громадянськими суспільствами країн-партнерів.
Ключовим питанням для ефективності політики є гнучкість. Зокрема, у короткостроковій перспективі, безвідносно до дискусій про перспективу членства, реальною доданою вартістю було би практичне застосування щодо країн, що підписали Угоди про асоціацію, інструментів підтримки з боку ЄС, які зазвичай були формально прив’язаними до статусу країни-кандидата.

Змістовне наповнення політики

▷ Посилення безпеки на європейському континенті та ролі ЄС у цій сфері
надсилання власних миротворчих польових місій ЄС та/або підтримка відповідних місій ООН та ОБСЄ у конфліктних регіонах Східного партнерства;
підтримка ЄС у реформуванні сектору безпеки країн-партнерів, нарощування військово-технічної співпраці;
інтеграція до ЄПС інструментів співпраці у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики та Спільної безпекової та оборонної політики;
залучення асоційованих країн-партнерів до процесу перегляду Європейської безпекової стратегії.

Перегляд ЄвроПейської Політики сусідства: очікування України

▷ Спільна відповідь на російську пропаганду
підтримка альтернативних російськомовних медіа, у першу чергу в Інтернеті, створення єдиного конвергентного ньюз-руму (продакшн) російською мовою;
фінансова підтримка ЄС спільних інформаційно-комунікаційних проектів, документалістики та розслідувальної журналістики, міжнародного моніторингу російської пропаганди, академічних та прикладних досліджень Східної Європи та Росії;
уточнення стандартів журналістики у Європі, сприяння виробленню нового Code of Conduct для унеможливлення пропагандистських маніпуляцій.
▷ Підтримка імплементації Угод про асоціацію, включаючи розвиток інституційної спроможності
підтримка розробки системи моніторингу імплементації Угод про асоціацію (УА), що включає проведення періодичного скрінінгу законодавства;
пріоритетне сприяння побудові інституцій належного врядування, реформі публічної адміністрації, децентралізації та боротьбі з корупцією;
сприяння активному залученню громадянського суспільства до імплементації УА через відповідні платформи та практики консультацій зацікавлених сторін;
використання методологій надання допомоги, успішно апробованих у країнах-кандидатах, зокрема, щодо підтримки інфраструктурних проектів та розвитку абсорбційної спроможності.
▷ Економічна інтеграція та розвиток: реалізація потенціалу ПВЗВТ
початок імплементації Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС з січня 2016 року;
сприяння інвестиціям: надання державних гарантій та страхування політичних ризиків з боку держав-членів ЄС, залучення стратегічних інвесторів;
розвиток бізнес-контактів, надання прямої технічної допомоги виробникам для виходу на ринок ЄС, включення до міжнародних виробничих ланцюжків;
допомога у розвитку конкуренції, забезпеченні захисту прав власності та сприятливого регуляторного клімату.
▷ Зміцнення енергетичної безпеки
залучення асоційованих з ЄС країн СхП до Енергетичного Союзу ЄС;
сприяння перенесенню точок закупівлі газу європейськими енергетичними компаніями на українсько-російський кордон – кордон Енергетичного Співтовариства;
включення України до Транс’європейських енергетичних мереж TEN-E, будівництво нових інтерконекторів між сусідніми країнами-членами ЄС та Україною з фінансуванням ЄС (Connecting Europe Facility), створення Східноєвропейського енергетичного хабу (з використанням потенціалу підземних газосховищ України);
допомога у наближенні регуляторного поля до норм права ЄС у сфері енергетики, посиленні прозорості, лібералізації ринків, реформі системи ціно- та тарифоутворення, підвищенні енергоефективності.
▷ Комунікації, мобільність та контакти між людьми
запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України та Грузії до держав-членів ЄС одразу по виконанню технічних критеріїв;
приєднання України до Транс’європейських транспортних мереж (TEN-T), фінансування ЄС проектів транспортно-логістичного сполучення (Connecting Europe Facility);
підписання та імплементація Угоди про спільний авіаційний простір Україна-ЄС;
приєднання країн-партнерів до програми ЄС «Digital Agenda for Europe»;
повноцінна інтеграція в спільні програми ЄС у сфері освіти, молоді, науки, культури, спорту, громадянської освіти («Еразмус+», «Горизонт 2020», «Креативна Європа», «Європа для громадян» тощо).
Завантажити повну версію можна тут

Залишити відповідь