Суспільна
Служба
України
полтавська філія

Суспільна
Служба
України
полтавська філія

 

Чи є відкритою інформація про бюджетний процес Полтави?

Чи є відкритою інформація про бюджетний процес Полтави?

Згідно з попередньою оцінкою, рівень відкритості інформації про бюджетний процес м. Полтава становить 63%. До такого висновку дійшли експерти Громадського Партнерства “За прозорі місцеві бюджети!” за результатами моніторингу в межах проекту “Підвищення прозорості бюджетного процесу на локальному рівні”, що здійснюється за підтримки МФ “Відродження”.

Полтава має прогноз доходів та видатків на плановий та два наступні за плановим бюджетні роки. Він затверджений у форматі рішення сесії міської ради «Про бюджет на 2018 рік» від 22.12.2017 року.

Прогноз разом з рішенням (у додатку 8) оприлюднено на сайті міської ради. Прогноз оприлюднено 18.12.2017 р., тобто вчасно, оскільки рішення прийняте 22.12.2017 року.

«Програма економічного і соціального розвитку  м. Полтава на 2018 рік» затверджена рішенням ради від 22.12.2017 року. ПСЕР затверджена вчасно, тобто одночасно із рішенням про затвердження бюджету міста. Вона оприлюднена на офіційному сайті міської ради. Необхідно відмітити, що ПСЕР на 2018 рік розміщена лише в розділі рішень, її слід  оприлюднити в відповідному  спеціальному розділі, який визначить швидкий доступ до програмного документу та позбавить необхідності його пошуку серед чисельних рішень, прийнятих радою.  ПСЕР не містить додатків щодо показників розвитку комунальних підприємств та закупівлі продукції (товарів, робіт та послуг) для регіональних потреб, тому за вказаним показником оцінка лише 0,7 із 1 можливої.

Європейський та український досвід громадянського суспільства

15 квітня на засіданні секретаріату Громадської ради при Полтавській обласній державній адміністрації Ганна Кіященко презентувала європейський досвід співпраці влади з громадянським суспільством. Навчальний візит до Брюсселю та Лондону делегації лідерів громадянського суспільства з України та Молдови та представників місцевої влади відбувся з 27 лютого по 5 березня 2011 року в рамках проекту «Посилення громадянського суспільства через кордони для розвитку демократії», що фінансується Фондом підтримки демократії ООН.

Лондон надихнув на створення у Полтаві притулку для бездомних

Лондон надихнув на створення у Полтаві притулку для бездомнихУ європейських країнах, де давно вже сформувалися принципи демократії, увага влади до думки громади ні в кого не викликає подиву. Днями з Лондону повернулися троє полтавців, котрі вивчали досвід Європарламенту, а також урядів Бельгії й Великобританії щодо співпраці влади й громадських організацій.

Волонтери із ГО — дешевші

– Наша поїздка відбулася в рамках міжнародного проекту «Посилення громадянського суспільства через кордони для розвитку демократії», що фінансується Фондом підтримки демократії ООН, – розповідає керівник робочої групи, голова Полтавської філії Суспільної служби України Ганна Кіященко. – Спочатку ми відвідали Брюссель (Бельгія), де зустрічалися з членами Європарламенту та Європейської комісії, а вже потім вирушили до Лондона. Тут на нас чекали зустрічі з представниками уряду, місцевої влади, а також громадських організацій.

«Підстав поновлювати на роботі, окрім рішення суду, немає…»

Коли Василю Олексійовичу Дризі запропонували обійняти посаду головного лікаря Новосанжарської центральної районної лікарні, він вагався недовго. Хоч робота у міськрайонній МСЕК йому подобалася, але роками щодня їздити з Нових Санжар за 35 кілометрів до Полтави втомило і його, й родину.

Сесія районної ради у червні 2007 року підтримала кандидатуру В.О.Дриги, до речі, депутата обласної ради у 1998-2002 роках. Єдине, що його тоді насторожило у виступі голови райради Юрія Лебедина, що контракт з головним лікарем той запропонував укласти лише на… три місяці. Депутати ж проголосували за річний термін.

Гроші зі смітника

Навіть якщо не знати, де знаходиться миргородське міське звалище, з дороги на Великі Сорочинці його видають велетенські галасливі зграї чорного вороння, що злетілося, мабуть, з усього району. Адже тут ворони і влітку, й узимку знаходять поживу. І бродячі пси. І люди, що живуть зі звалища, яких звела докупи лиха доля. Злидні, голод і безгрошів’я щодня женуть їх – у спеку й мороз – на зневажене суспільством місце, що стало для них джерелом засобів до існування. А згадка про слова прем’єр-міністра України Миколи Азарова: «Жити стало краще, жити стало веселіше» перекошує їхні обвітрені до бронзи обличчя болісними, а то й гнівними гримасами: «Кому краще й веселіше, їм?!!» з красномовним наголосом на слові «їм».

Корупція заважає покарати винних у ДТП?

Того дня, 10 жовтня 2005 року, подружжя Тонченків з Гадяча не могло й подумати, що звична поїздка до доньки у Полтаву обернеться таким лихом. Вони вже рушили у зворотній путь і їхали своїм ВАЗ-21043 вулицею Грушевського. Перед перехрестям Яків Микитович зайняв крайню ліву смугу й включив лівий сигнал перед поворотом. Та тільки-но під час маневру вирулив на зустрічну смугу, як у водійські дверцята його з усієї «влупив» «Міцубісі», що їхав позаду.

Відповіді на питання, чому водій іномарки не зреагував на сигнал поворота автівки попереду й вилетів через дві суцільні смуги на зустрічну, за 5,5 років так і не дало ні досудове, ні судове слідство.

«Незамінні»

Україна стає все більш і більш корумпованою. Про це свідчить щорічне дослідження міжнародної організації Transparency International. До складу рейтингу входять 180 держав світу. Найменш корумпованими у 2010 році названі Данія, Нова Зеландія та Швеція. Україна ж опустилася на 134 місце (у 2007 році займала 118-те).

Корупція – явище складне. Але Transparency International користується таким універсальним і ємким визначенням, як зловживання чиновниками владними повноваженнями для власної вигоди. За 10-бальною шкалою українську корупцію оцінили індексом 2,4. Чим нижчий бал, тим вища корупція. Українські експерти б‘ють на сполох, стверджуючи, що в Україні не залишилося некорумпованих сфер. «Це державні органи, суди, міліція. Віднедавна до цього переліку додалися освітня галузь та охорона здоров’я», — зауважує Микита Кричевський, доктор економічних наук.

Кременчужанин – перший лауреат премії імені Богдана Хмельницького

Днями в приміщенні Національної спілки письменників України відбулося нагородження першого лауреата літературно-мистецької премії імені Богдана Хмельницького Міністерства оборони України, прозаїка-«афганця», кременчужанина Ігоря Моісєєнка та представлення його роману «Сектор обстрілу – «АІСТи», який і визнано кращим твором на військову тематику. Другим лауреатом стала киянка, заслужений працівник культури Зоя Ружин. Їй присуджено премію за збірник речитативів для військовиків.

Чи знайдеться управа на ката?

У поліцейській державі, в яку де-факто перетворилася Україна, важко говорити про дотримання прав будь-якого громадянина незалежно від національності. Та найгірше, мабуть, рома (циганам). Серед тисяч повідомлень кримінальної хроніки про злочини (без зазначення того, що вони скоєні українцями чи росіянами) ви завжди побачите кілька, в яких обов’язково підреслена етнічна приналежність правопорушників – «циганської зовнішності», що таврує всіх представників ромського народу і є одним з виявів ксенофобії.

У поляків є чому повчитися

За останні десять років мені разів шість довелося побувати у Польщі. І щоразу поступ Польщі до європейських стандартів життя був зримим. Особливо радують око польські села з гарненькими котеджами, повною відсутністю глухих високих парканів, а натомість підстриженими газонами, красивими низенькими оградками й великою кількістю квітів – на клумбах, обабіч доріг, у декоративних вазонах. А це найперший показник відкритості людей, їхньої впевненості у завтрашньому дні і, якщо хочете, щасливих безтурботних буднів.
Тому я з радістю прийняла запрошення Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби на конференцію: «Підтримка дорадчих служб та інших аграрних інституцій України в реалізації програм розвитку сільського господарства і сільських територій з використанням польського та європейського досвіду», в якому взяла участь представницька делегація з Поморського воєводства Польщі.

Старі записи »