Днями в приміщенні Національної спілки письменників України відбулося нагородження першого лауреата літературно-мистецької премії імені Богдана Хмельницького Міністерства оборони України, прозаїка-«афганця», кременчужанина Ігоря Моісєєнка та представлення його роману «Сектор обстрілу – «АІСТи», який і визнано кращим твором на військову тематику. Другим лауреатом стала киянка, заслужений працівник культури Зоя Ружин. Їй присуджено премію за збірник речитативів для військовиків.
Почесні відзнаки вручав заступник Міністра оборони України Борис Андресюк. Вітаючи лауреатів він зазначив, що Міністерство оборони надзвичайно зацікавлене у співпраці з митцями у напрямку патріотичного виховання молоді, підтримав пропозицію столичного видавництва «Криниця» і Національної спілки письменників щодо проведення творчих зустрічей лауреатів у військових частинах України. Наприкінці творчого вечора Борис Павлович додав: «Такі твори мають бути в кожній бібліотеці української армії», і доручив своїм помічникам підготувати до розгляду питання про замовлення додаткового накладу лауреатського видання «Сектор обстрілу – «АІСТи» (Криниця, 2010).
Надзвичайно зворушливою була зустріч лауреата з колишніми співслужбовцями з 66-ї мотострілецької бригади, з якими в Афганістані проходив строкову службу сержант Ігор Моісєєнко. Спеціально до події нагородження їх відшукав і запросив Анатолій Гай – член Президії Національної спілки письменників України. Привітати лауреата також прибули воїни-«афганці» з Кривого Рогу, Комсомольська, Кременчука, Миколаєва, Білої Церкви, Києва. Ветерани дякували за книгу, читали свої вірші, ділилися спогадами.
Але справжньою несподіванкою стало прибуття на захід колишнього командира частини, в якій служив Ігор, полковника Миколи Томашова. Вітаючи свого солдата з престижною відзнакою, полковник зазначив, що надзвичайно важливо те, що написав роман саме сержант: «У генерала вийшли б чергові мемуари…»
Роман І.Моісєєнка багато в чому автобіографічний. В основу шокуючої трагедії покладено загибель в Афганістані надзвичайно обдарованого українського поета лейтенанта „АІСТа” – абревіатура від написання російською «Олександр Іванович Стовба», у підрозділі якого проходив строкову службу у 1981-1982 роках автор твору.
Під час однієї з бойових операцій лейтенант О.Стовба разом з чотирма солдатами залишився прикривати відступ групи. Після тривалої оборони вони потрапили у полон до моджахедів. Наступного дня бойові товариші змогли відбити лише їхні мертві тіла зі слідами нелюдських тортур. За сюжетом роману, перед загибеллю, лейтенант Стовба віддає пораненому бійцю, теж талановитому поетові Богдану Білограду, свого зошита з недописаним віршем. Той зошит стає наче хрестом, який передають один одному й тягнуть Богом натхненні, жертвуючи своїм життям заради вищих ідеалів і мистецтва, яке покликане врятувати людство від прірви бездуховності.
У перекладі на російську мову роман видано 2007 року найпотужнішим у Європі московським видавництвом „Ексмо”. Російські книговидавці, репрезентуючи книгу, називають її шедевром сучасної військової прози. У своїх відгуках читачі пишуть, що не могли стримати сліз, а за силою показу війни порівнюють автора з Еріхом М.Ремаркою. У творі автор не лише гармонійно висвітлив неповторну самобутність української душі, наділеної поетичним даром, а майстерно передав всю глибину переживань юнака, що ледь почавши життя, щомиті знаходиться на грані між ним і смертю, й усвідомлює всю безглуздість знищення одніє людини іншою. Свій роман І.Моісєєнко присвятив мамам, чиї серця не витримали чекання, чиї діти полягли на вівтарі Молоха війни. Ігорева мама теж не дочекалася сина з Афгану.
Однойменний кіносценарій за романом, написаний Ігорем Моісєєнком, фахівці визнають кращим за все, що було на екрані про війну в Афганістані 1979-1989 років. «Оригінальне авторське бачення відображає ємоційно-насичений реалізм афганської війни, яку ще ніхто не показував так правдиво, в тому числі якісно вище відомого фільму «9-та рота», написав кіновиробникам у пропозиції про співпрацю керівник продюсерського центру Національної кіностудії художніх фільмів ім.О.Довженка Іван-Вячеслав Сергієнко.Проект постановки підтримує Національна спілка кінематографістів України. Президент України дав доручення Міністерству культури України щодо екранізації цього твору. Але проект, який міг би стати першим блокбастером у форматі Україна – Росія – США, досі не вдалося здійснити, незважаючи на очевидну комерційну перспективність.
Майже одночасно з нагородою Міноборони надійшло повідомлення з Держкомтелерадіо України про те, що роман «Сектор обстрілу – «АІСТи» став лауреатом державної програми підтримки соціально-значущих видань «Українська книга-2010». За цією програмою цей твір потрапить до бібліотек і навчальних закладів України.
Людмила Кучеренко,
президент Полтавського обласного медіа-клубу
