Громадянське суспільство у будь-якій країні завжди йде на кілька кроків попереду державних інституцій і є локомотивом демократичних перетворень. Варто пригадати, наприклад, що в Україні саме неурядові організації (НУО) першими запровадили громадські приймальні, які нині працюють при багатьох органах влади; ініціювали створення громадських рад при органах державної влади. Чи, скажімо, чимало років відпрацьовують алгоритм надання громадянам безоплатної юридичної допомоги, адже відповідний закон про надання такої допомоги державою (як механізм реалізації передбаченого ст.59 Конституції України права) почав діяти лише з 9 липня 2011 року.
Навчальний візит партнерів програм Міжнародного фонду «Відродження» (МФВ) «Верховенство права» та «Рома України» до Центрів правової інформації та консультацій, що відбувся нещодавно, зокрема, й ставив за мету представлення практик системної роботи ГО та впровадження стандартів роботи з надання безоплатної правової допомоги.
Громадські активісти, переможці конкурсу МФВ «Посилення правових можливостей ромських громад» під час поїздки ознайомилися з досвідом своїх колег з Києва, Білої Церкви, Хмельницького та Рівного.
Перший візит був до столичної громадської приймальні Української Гельсинської групи з прав людини (взагалі при цій ГО діє ціла мережа приймалень). Тут працює кілька професійних правників, котрі надають консультації громадянам з усієї України, здійснюють юридичний супровід найбільш резонансних справ у суді, а також при необхідності допомагають у складенні скарг до Європейського суду з прав людини.
У Білій Церкві на базі районної бібліотеки вже кілька років працює Центр правової інформації та консультацій. Жителі міста добре знають, де він знаходиться й активно звертаються за юридичною допомогою. Недарма кажуть, що поінформований, значить, озброєний. Адже нерідко люди несуть значні матеріальні (й моральні) втрати через елементарну правову неграмотність. А мати так званого «сімейного» адвоката, як у західних країнах, може собі дозволити далеко не кожна українська родина: це дуже дороге задоволення. «Тож безкоштовні юридичні консультації для малозабезпечених громадян – суттєва допомога, – каже керівник центру Ольга Настіна. – Чимало людей звертаються неодноразово, адже у кожного з нас час від часу виникають ті чи інші життєві проблеми, які вимагають юридичного супроводу». Працівники Центру (викладачі юрфаку місцевої аграрної академії) практикують дві основні форми роботи: стаціонарні консультації у місті та мобільні виїзди в села в узгоджені з сільськими головами дні, під час яких надають юридичні консультації сільському населенню.
У Білій Церкві, до речі, до роботи активно залучають студентів-старшокурсників, майбутніх правників, котрі консультують громадян під пильним патронатом викладачів.
Натомість керівник такого ж центру у Хмельницькому, очільник ГО «Подільська правовова ліга», професійний адвокат Андрій Місяць вважає, що недостатня кваліфікація юриста може вилізти клієнту боком, а тому категорично проти залучення студентів. Центр правової інформації та консультацій тут був створений за підтримки МФВ у 2008 році, а нещодавно відкрите приміщення по провулку Пушкіна, 1 у центрі міста, кошти на капітальний ремонт якого виділила міська рада, знає практично кожен хмельничанин. Адже працівники центру часто виступають на телебаченні, по радіо, а банер сайту Подільської правової ліги розміщений на офіційному сайті Хмельницької ОДА.
У рамках проекту «Ефективний захист прав бідних верств населення м.Хмельницького і Хмельницького району» Центр надає громадянам первинну правову допомогу, тобто, консультує. Якщо потрібна вторинна правова допомога – допомога у складенні процесуальних документів та участь адвоката у судовому процесі, то за нею людина потім може звернутися в будь-яку адвокатську контору, але те вже не безплатно.
– Наша мета, – каже А.Місяць, – подолання правової ізоляції малозабезпечених, яка тягне за собою ізоляцію соціальну, й забезпечення їхньго доступу до правосуддя. Питання, з якими до нас звертаються люди, – найрізноманітніші, – пояснює Андрій Петрович: трудові права, земельні відносини, право власності, право на започаткування власної справи, на належне соціальне забезпечення, на державну підтримку родин з дітьми й т.д. Кілька років ми практикуємо роботу в так званій системі «pro bono» («задля суспільного блага»), відомій ще з XІX століття і нині широко розповсюдженій у країнах сталої демократії, коли адвокат 3-5% свого часу присвячує безоплатному представництву інтересів громадян у суді. 14 хмельницьких адвокатів зголосилися до такої праці. Справ таких, звісно, небагато, але, як правило, вони резонансні.
А от Рівненська обласна організація Комітету виборців України надає громадянам юридичні послуги з 1999 року, опробувавши за цей час найрізноманітніші форми й методи. Кілька років тому спробували залучити до процесу надання юридичних консультацій викладачів права сільських шкіл. Адже громадських організацій, які надають первинну безоплатну правову допомогу не так і багато і зазвичай вони знаходяться у великих містах, тож доступ сільського мешканця до правосуддя так і залишається більше теоретичним, ніж практичним.
Навчання на 4-денних семінарах «Школи судочинства» пройшли 286 учителів Рівнинщини. Ніде правди діти, сільський учитель нині практично не росте професійно через кури-корову-город, але інакше не вижити. Викладають дисципліну «право», втім, більшість навіть не знають, де знаходиться районний суд. Тому нові знання для більшості вчителів були ковтком свіжого повітря. Тренери моделювали типові ситуації: як краще допомогти людині – через суд чи в інший спосіб. Вивчали судову логістику безпосередньо в суді: від реквізитів для сплати держмита й реєстрації позову в канцелярії до судових дебатів і отримання рішення на руки.
Логіка ж тренінгів полягала в тому, щоб зрештою вчителі права могли виконувати роль юрисконсультів у селі, оскільки в сільській місцевості не лише немає адвокатських контор, а й навіть юристів у сільрадах.
У рамках пілотного проекту, підтриманого МФВ, Рівненська ОО КВУ шляхом подвійного конкурсного відбору з 286 вчителів відібрала п’ятьох, яких потім ще вчили додатково у 6-денній Школі права, програма якої була максимально наближена до практичних потреб селян. По тому дали їм у користування ноутбуки з безлімітним Інтернетом на рік, багатофункціональні пристрої, диски із законодавчими базами, кодекси з науково-практичними коментарями. І хоч ці юрисконсульти працюють на громадських засадах, вони щомісяця звітують про виконану роботу. У складних випадках вони мають можливість по Скайпу оперативно проконсультуватися з адвокатами з Рівного.
Життя показує, що така модель надання сільському населенню первинної правової допомоги має великий потенціал. Чималу роль у цьому відіграють і сільські бібліотеки, що потрапляють під програми інформатизації.
Одно слово, учасники навчального візиту мали можливість ознайомитися з різними практиками системної роботи НУО, які надають безоплатну правову допомогу в Україні, в т.ч. й ведення документообігу, механізмами взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування та судами, щоб з часом запровадити й у своїх організаціях.
Людмила Кучеренко,
президент Полтавського обласного медіа-клубу,
учасниця навчального візиту
