Суспільна Служба України

запитання – відповіді

Навіщо нам потрібна школа? Яке значення вона має для суспільства? Чи влаштовує нас сьогоднішня освіта?
Насправді, школа – це той кисень, яким людина дихає протягом усього життя. Тут дитина не тільки поглиблює свої знання з того чи іншого предмету, але й пізнає світ. Саме школа формує особистість, виховуючи в кожному із нас, в першу чергу, ЛЮДИНУ і свідомого громадянина своєї держави.

Read More

Вже майже 10 років Болонський процес є основою для формування нової освітньо системи в Україні. Постає природне питання про його характерні особливості, досвід застосування на практиці та результати його впровадження.
Нажаль, на мою думку, позитивного у такому нововведенні практично ніякого, окрім того, що передбачена ним система оцінки знань – ECTS – дозволяє швидко та зручно співставляти оцінки українських студентів з їхніми європейськими однолітками. Найбільшою проблемою, яку породила така реформа – масова деградація і різке зниження якості освіти. Пояснюється це багатьма причинами: зменшенням кількості аудиторних занять, об’єднанням навчальних дисциплін, негнучкою системою оцінки знань, появою великого обсягу зайвої роботи для викладачів (електронні журнали, посібники тощо), неможливістю однаково запровадити її для всіх предметів і у всіх вищих навчальних закладах однаково та багатьма іншими.

Read More

На мою думку, реформи будь-якої галузі – завдання насамперед профільного міністерства. Тому президентські втручання за нормального функціонування державного механізму, як правило, не потрібні. Питання в тому, що якраз «нормального функціонування» й не спо-стерігається. Потужної президентської підтримки потребують «глобальні питання». Найперше, як не дивно (а мо’, й не дивно), державна мова. «Досконале володіння українською мовою», зафіксоване у посадових інструкціях, зали-шається на папері.

Read More

Проект виконується Полтавською Філією Суспільної Служби України за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
15 вересня 2009 р.– 15 січня 2010 р.
Чи є нинішня українська молодь політично активною? Чи усвідомлюють сьогоднішні студенти, – завтрашні педагоги, юристи, медики, економісти, значення процесів, що відбуваються в нашій країні? Ким хочуть бути: спостерігачами, від яких, на їх власну думку, нічого не залежить, чи громадянами правової держави?

Read More

Прийнято Зміни до Закону про Вищу Освіту №1280 щодо студентського самоврядування.

Результати голосування:
Рішення забезпечили:
Блок Юлії Тимошенко – 148 з 153;
Фракція Блоку “Наша Україна – Народна Самооборона” – 63 з 71;
Фракція Литвина – 20 з 20;
Каплієнко В.В. (позафракційний депутат).
Рішення не підтримали:
Партія Регіонів та Комуністична партія України.

Read More

Юний талановитий поет Сашко Ларентьєв, який понад 10 років бореться зі складною патологією серця, не залишився з бідою сам на сам. Благодійним звітним концертом «Моє ім’я» його підтримала обласна організація Національ-ної спілки письменників України, а саме її молодіжний підрозділ – літературна студія «Полтавські джерела».
Приводом для виступу став скромний ювілей, який відзначили молоді автори. П’ять років тому вперше відбувся обласний фестиваль-конкурс «Поетичні зорі – 2004». Ініціатором такого масштабного проекту стали Олена Гаран, Сергій Осока, тодішній керівник регіонального осередку НСПУ Микола Костенко. Проект підтримало Головне управління інформації і внутрішньої політики ОДА, а з 2006 – і обласне управління культури.

Read More

Лікарі – це люди з великої літери, щодня вони борються за людське життя. Цілодобово медичні працівники чергують біля хворих аби розрадити та полегшити їхні страждання. В душі лікаря повинно бути милосердя, інакше це – не лікар.
Якою медицина постає сьогодні перед звичайними громадянами? На перший погляд все ніби й непогано, але якщо придивитися пильніше, неприємних моментів чимало: низькі зарплати, застаріле обладнання, черги, щоб потрапити на прийом, дефіцит уваги до хворих та лікарні, які потребують ремонту. Наші медичні вищі нав-чальні заклади щороку випускають значну кількість спеціалістів, багато з них за таких умов втрачають інтерес до праці, а водночас і до пацієнтів.

Read More

Розвиток міжнародних економічних відносин України з іншими державами – процес бурхливий, динамічний, проте, на мою думку, завжди однаковий у розрізі одного питання: єдності зов-нішньоекономічного і зовнішньополітичного курсу. Ця проблема часто ускладнюється питанням постійності, адже правило про те, що «нова мітла по-новому мете», на жаль, дуже зручне для тих, хто має владу у той чи інший період часу. Суть цієї проблеми дуже проста і надзвичайно важлива для розуміння всіма, хто може на неї реально вплинути – від того, чого насправді ми хочемо і скільки зусиль ми докладаємо залежить дуже багато. От і зараз відбуваються незрозумілі речі – ми нібито миримось із Росією, проте продовжуємо декларувати свій зовнішньоекономічний та зовнішньополітичний курс на ЄС.

Read More

10 грудня в Інституті економіки і права відбулася дискусія на тему президентських виборів між тренерами проекту „Молодь йде на вибори” та студентами-активістами восьми вузів Полтави.
35 студентів проявляли досить високу обізнаність у виборчому законодавстві і активно обмінювалися думками із керівником проекту Олександром Келимом, координатором Дмитром Козицьким та тренером Зоєю Коваленко. Учасники дискусії дійшли згоди – та обставина, що 35% серед опитаних у деяких районах Полтавщини не підтримують жодного з кандидатів несе загрозу для зваженого вибору під час голосування. Адже в решті-решт тих, що не підтримають жодного з кандидатів буде відсотків 6-7, від-повідно біля 30% зробить свій вибір спонтанно, прямо на виборчих дільницях і це може суттєво вплинути на кінцевий результат.

Read More

Для початку невеликий екскурс в історію поняття «субкультура». Сформувалося воно в результаті усвідомлення неоднорідності культурного простору, яке стало особливо відчутним в урбанізованому суспільстві. Хоча поява терміну „субкультура” у науковій літературі датується
30-ми роками ХХ століття, справжнього поширення він набув у 1960-70-х роках у зв’язку з вивченням молодіжних рухів. На передній план виступає префікс «суб-», що вказує на неофіційні культурні шари. З іншого боку, через призму цього поняття можна побачити опозицію чи навіть відвертий су-против загальним, усталеним традиціям. Якщо ж відійти від книжних тлумачень і озирнутися навколо, приходить розуміння: сучасний світ із його різнобарв’ям, відтінковими нюансами і зростаючою потребою вираження індивідуальних рис посеред сірості оточуючого середовища, підштовхує суспільство віднаходити нові методи самореалізації.

Read More