Вже майже 10 років Болонський процес є основою для формування нової освітньо системи в Україні. Постає природне питання про його характерні особливості, досвід застосування на практиці та результати його впровадження.
Нажаль, на мою думку, позитивного у такому нововведенні практично ніякого, окрім того, що передбачена ним система оцінки знань – ECTS – дозволяє швидко та зручно співставляти оцінки українських студентів з їхніми європейськими однолітками. Найбільшою проблемою, яку породила така реформа – масова деградація і різке зниження якості освіти. Пояснюється це багатьма причинами: зменшенням кількості аудиторних занять, об’єднанням навчальних дисциплін, негнучкою системою оцінки знань, появою великого обсягу зайвої роботи для викладачів (електронні журнали, посібники тощо), неможливістю однаково запровадити її для всіх предметів і у всіх вищих навчальних закладах однаково та багатьма іншими.

Даруй же рабу своєму серце розумне, щоб судити народ Твій і розрізняти, що є добром, а що злом (3 Цар 3:7,9).

28 листопада свідома спільнота нашої держави вшановує пам’ять про людей, які зазнали болісних тортур за часів Радянського Союзу. Мова, безперечно, стосується геноциду та голодоморів в Україні. Якщо максимально звузити теорію тогочасної ідеології, то зводилась вона до того, що право на життя не має той, хто хоче бути собою, особистістю, індивідуумом. Коли ж за кілька десятків років по тому ми говоримо про освіту, то на прикладі цієї галузі можемо бачити, що у ряді аспектів минуле віддзеркалюється у сьогоденні. Але ж чому отой нищівний дух вразив у першу чергу освітню систему? Насправді, це далеко не випадково, адже освіта складова, що посідає друге місце після родини у процесі формування особистості. Вона виступає підґрунтям провідних якостей, принципів, поглядів, інтересів та правил, а домінуючим авторитетом є образ навчителя. Як щодо голодомору не можна мислити однобоко, адже певна частка провини стоїть й за народом, отак і у освіті можемо спостерігати саморуйнацію. Хоча, саме освіта має різноаспектний виховний потенціал. Ось лише декілька напрямків патріотичного виховання.
– Мовне питання. На уроках учні і вчителі спілкуються українською мовою, часто можна почути привітання “Слава Україні”;

Проект виконується Полтавською Філією Суспільної Служби України за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
15 вересня 2009 р.– 15 січня 2010 р.
Чи є нинішня українська молодь політично активною? Чи усвідомлюють сьогоднішні студенти, – завтрашні педагоги, юристи, медики, економісти, значення процесів, що відбуваються в нашій країні? Ким хочуть бути: спостерігачами, від яких, на їх власну думку, нічого не залежить, чи громадянами правової держави?

Прийнято Зміни до Закону про Вищу Освіту №1280 щодо студентського самоврядування.

Результати голосування:
Рішення забезпечили:
Блок Юлії Тимошенко – 148 з 153;
Фракція Блоку “Наша Україна – Народна Самооборона” – 63 з 71;
Фракція Литвина – 20 з 20;
Каплієнко В.В. (позафракційний депутат).
Рішення не підтримали:
Партія Регіонів та Комуністична партія України.

Хіба булаву дано для того, щоб лупити по головах своїх співвітчизників.
Справжній реформатор – це той, хто вміє перетворити злидні на бідність.
“Низи не хочуть, а верхи не можуть” – це з минулого століття. В нас – низи більше не можуть, а верхи дуже хочуть.
Остання надія – гуси. Може, врятують не лише Рим.
Із книги Мойсея Фішбейна “Ранній рай”

Продовжуємо знайомство з кандидатами – 2010.
Джерело: дані ЦВК, власна інформація інтернет-видання Фокус,
відомості з відкритих джерел.
Кандидати розташовані за алфавітом.

Юний талановитий поет Сашко Ларентьєв, який понад 10 років бореться зі складною патологією серця, не залишився з бідою сам на сам. Благодійним звітним концертом «Моє ім’я» його підтримала обласна організація Національ-ної спілки письменників України, а саме її молодіжний підрозділ – літературна студія «Полтавські джерела».
Приводом для виступу став скромний ювілей, який відзначили молоді автори. П’ять років тому вперше відбувся обласний фестиваль-конкурс «Поетичні зорі – 2004». Ініціатором такого масштабного проекту стали Олена Гаран, Сергій Осока, тодішній керівник регіонального осередку НСПУ Микола Костенко. Проект підтримало Головне управління інформації і внутрішньої політики ОДА, а з 2006 – і обласне управління культури.

Лікарі – це люди з великої літери, щодня вони борються за людське життя. Цілодобово медичні працівники чергують біля хворих аби розрадити та полегшити їхні страждання. В душі лікаря повинно бути милосердя, інакше це – не лікар.
Якою медицина постає сьогодні перед звичайними громадянами? На перший погляд все ніби й непогано, але якщо придивитися пильніше, неприємних моментів чимало: низькі зарплати, застаріле обладнання, черги, щоб потрапити на прийом, дефіцит уваги до хворих та лікарні, які потребують ремонту. Наші медичні вищі нав-чальні заклади щороку випускають значну кількість спеціалістів, багато з них за таких умов втрачають інтерес до праці, а водночас і до пацієнтів.

Розвиток міжнародних економічних відносин України з іншими державами – процес бурхливий, динамічний, проте, на мою думку, завжди однаковий у розрізі одного питання: єдності зов-нішньоекономічного і зовнішньополітичного курсу. Ця проблема часто ускладнюється питанням постійності, адже правило про те, що «нова мітла по-новому мете», на жаль, дуже зручне для тих, хто має владу у той чи інший період часу. Суть цієї проблеми дуже проста і надзвичайно важлива для розуміння всіма, хто може на неї реально вплинути – від того, чого насправді ми хочемо і скільки зусиль ми докладаємо залежить дуже багато. От і зараз відбуваються незрозумілі речі – ми нібито миримось із Росією, проте продовжуємо декларувати свій зовнішньоекономічний та зовнішньополітичний курс на ЄС.

10 грудня в Інституті економіки і права відбулася дискусія на тему президентських виборів між тренерами проекту „Молодь йде на вибори” та студентами-активістами восьми вузів Полтави.
35 студентів проявляли досить високу обізнаність у виборчому законодавстві і активно обмінювалися думками із керівником проекту Олександром Келимом, координатором Дмитром Козицьким та тренером Зоєю Коваленко. Учасники дискусії дійшли згоди – та обставина, що 35% серед опитаних у деяких районах Полтавщини не підтримують жодного з кандидатів несе загрозу для зваженого вибору під час голосування. Адже в решті-решт тих, що не підтримають жодного з кандидатів буде відсотків 6-7, від-повідно біля 30% зробить свій вибір спонтанно, прямо на виборчих дільницях і це може суттєво вплинути на кінцевий результат.

До вашої уваги друга частина розмови з головою Суспільної Служби України в Полтавській області Ганною Кіященко. У попередньому номері ми говорили про загальні засади діяльності громадських організацій. Нині ж час дізнатися про те, чого конкретно і яким чином вони вже досягли. А ще у розмові ми торкнулися міфів, які виникають у суспільстві стосовно роботи громадських організації.

– Ганно Василівно, змалюйте психологічний портрет людини, яка вирішила взятися за громадську роботу. Чи навіть більше: очолити певну організацію для того, щоб допомагати іншим.
– Громадська організація може об’єднувати багато членів, але активістів, як правило, небагато, бо працюють вони на волонтерських засадах.