Ціль проекту – підтримка підлітків та молоді, які мають творчі здібності, хочуть отримати базові компетенції з медіаосвіти та розвиватися як блогери. Ми проводили для них навчання за програмою Медіакурсу. Навчання проводили в бібліотеках в групах по 15 учасників. Всього було проведено 12 занять по -3 год. для чотирьох груп, всього 64 чол.
Курс медіаграмотності мав два блоки, які умовно можна розділити на перший «ціннісний» і другий «практичний», хоча цей поділ умовний.
Під час першого блоку учасники/учасниці розглянули та опрацювали наступні питання/теми:
Що таке медіаграмотність? Чому важливо бути медіаграмотним/ною в сучасному світі? Що таке медіа і як вони працюють? Визначали, як ми «споживаємо» медіа та з’ясовували, які типи медіа існують. Навчалися відрізняти факти від суджень та розпізнавати маніпуляційний контент.
Дізнавалися, як працюють алгоритми соціальних медіа та як можна опинитися в інформаційній бульбашці та бути ізольованим від різних думок і поглядів.
Навчались розрізняти типи маніпуляцій у традиційних і соціальних медіа: фейки, дезінформація, боти, тролі та багато іншого.
Говорили про права людини/права дитини, щоб розуміти основи сучасного демократичного суспільства.
Працювали з темою «Емоції». Чому говорячи про сприйняття інформації ми згадуємо емоції? Чому емоційний інтелект такий важливий в сучасному світі? Як прокачати емоційний інтелект ?
В другому блоці ми разом проаналізували різні соцмережі та їх контент, розглядали, які варіанти техніки та програмного забезпечення можна використовувати, навчилися визначати свою цільову аудиторію та будувати стратегію для соцмереж.
Хотілось би відзначити жвавість та високий рівень інтересу до практичних занять курсу. Учасники та учасниці курсу неабияк брались за виконання тих чи інших завдань, до прикладу, пошук цільової аудиторії своєї сторінки соцмережі, аналіз підписників та власних захоплень, дуже вподобали групові заняття, де вони працювали командами і подекуди змагались між собою, хто краще виконає завдання тренера.
На практичних занять на курсах учасники занурились у процес створення подкастів. Найважче було – перебороти страх власного голосу та прийняти його таким який він є. Головне в подкастах- теми на які розмовляли діти, розкриваючи їх особистими історіями та у відповідях на питання одне одному. Одна з учасниць розповіла, що давно вже слухає подкасти і вважає цей тип контенту універсальною відповіддю на питання – як встигнути прочитати книгу та зробити домашнє завдання водночас.”
Мабуть, найулюбленішою частиною курсу була екскурсія на телебачення, де діти ознайомилися з роботою регіонального телебачення. Сама екскурсія була не звичайною, а з максимальним включенням у процес створення телевізійного контенту: від ідеї до запису етеру. Кожен зміг спробувати себе у ролі ведучого, гостя, оператора чи редактора випуску.
Також дітей зацікавили майстер-класи зі створення основних видів контенту: статичного (створювали постери), динамічного (монтували відео), а також аудіо (записували подкаст). З позитивних моментів особливо хотів би виділити, що наші учні захотіли більш поглиблено зануритись у практику. На занятті про правила композиції жваво обговорювали власні фото з соцмереж, ділилися один з одним ідеями, як покращити свій контент.
В окремих групах з дітьми та підлітками працювали тренери разом з психологом для навчання їх окремим навичкам корисним для підростаючої людини. ЯК почувати себе більш впевнено, бути собою та справляти позитивне враження на оточуючих. Проговорення проблем і проблемок – як перший крок до їх вирішення.
Все це в інтерактивному форматі, невимушено, весело, цікаво. Діти розкривають свої таланти, стають більш розкутими та усміхненими.
Кожен з 64 учасників/учасниць нашого навчання отримав знання, уміння та навички, які дозволять в майбутньому критично оцінювати та аналізувати різноманітні медіаповідомлення. Окрім того, розуміти, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають. Ще 57 осіб отримали психологічну підтримку.
Когось наш курс змотивував почати більше постити у свій Інстаграм, створити свій канал у Телеграмі, хтось став більш прискіпливо судити контент інших, відписуючись від тих, від кого давно хотів. Діти навчилися не тільки відповідальному створенню, а і відповідальному споживанню медіаконтенту.
Учасники/учасниці виявились засипали великою кількістю питань та уточнень.
Даний курс показав важливість не лише розгляду конкретних питань, які були заплановані і виносилися на розгляд учасників/учасниць, а також систему загальних знань, що дозволяють побачити світ значно ширше ніж окуляри буденності.
Важливим компонентом курсу став розвиток критичного мислення.
Під час курсу розвивалися навички комунікації заснованій на рівності.
Важливим на думку учасників/учасниць стало те, що вони могли говорити відкрито не лише на задані теми, а й на теми які їх цікавлять.
Окрім знань з медіакурсу вони отримали ще й нові знайомства та розвивали навички комунікації.
Відгуки учасників навчань:
«Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати саме те, що нам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація».
«Ті правила інформаційної гігієни, які ми самі (за допомогою тренерівJ) розробили під час наших занять, буду обов’язково використовувати, а ще, поділюся з батьками… бо їм це потрібно. Вони ніколи не перевіряють інформацію, читають новини в соцмережах… і довіряють їм… Перше, що скажу їм: «Читайте офіційні джерела інформації!». До речі, список нам також надали»
«Це було просто та цікаво про корисне і необхідне. Я думаю, чому в школі нам про це розповідають так складно? А на курсі ми одразу вчилися на практиці використовувати свої знання… Наприклад, перевіряли новини, визначали, чи не фейкові вони? Перевіряли фото за допомогою онлайн інструментів»
«Коли ми виконували одну з вправ та рахували кількість годин, яку ми проводимо в медіапросторі за добу, то я була просто вражена… Бо в мене вийшло більше ніж 24 години…цілих 36! Тренерка нам пояснила, як так може бути, адже дуже часто ми «спілкуємося» з декількома джерелами медіа одночасно … Тож я тепер подумаю, як витрачати свій час, чи вся інформація, яку я отримую заслуговує на довіру, як вона впливає на мій настрій, наприклад. Одним словом, стану більш свідомою медіаспоживачкоюJ, бо без цього сьогодні неможливо»
«Мені дуже сподобалися наші розмови про права людини, і те, як ми про це дискутували за допомогою медіатекстів. Висловлювали свої думки, не боялися говорити, адже відчували, що до нас ставляться з повагою, як до дорослих. І кожна думка була важлива»
«Як же класно було невимушено спілкуватися, посміхатися разом…при тому, що говорили ми про серйозні та важливі речі. А ще мені дуже сподобалося працювати в групах, це допомогло мені знайти нових друзів. Адже в Полтаві у мене їх не було (я з Харкова, переїхали з родиною у березні), і я дуже сумувала. Тепер ми товаришуємо, і не лише підтримуємо стосунки в нашій групі в ТГ, а і зустрічаємось для прогулянокJ. І це круто!»
«Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими. І головне,перед тим як поділитися, добре подумати, чи треба це робити?»
Тренери проекту: Олена Бурім, Андрій Кінаш, Костя Калюжний, Ярослав Шевченко.
Проект «Підвищення цифрових компетенцій молоді» та Мистецький Мурашник виконує Полтавська філія Суспільної служби України та Театр Сучасного Діалогу за підтримки Global Fund for Children (“GFC”) Глобального фонду для дітей та Асоціація “ЕнергоТранспарентність”.
