В Полтаві найбільше санкційні сайти блокують “Воля” та “Київстар”

В Полтаві найбільшу кількість сайтів, внесених до санкційного списку РНБО, блокує інтернет-провайдери “Воля” та “Київстар”. Разом із тим, один місцевий провайдер не закриває доступ користувачам до yandex.ru.

Про це свідчать результати тестувань інтернет-блокувань та аналізу даних, проведених у березні 2019 року Лабораторією цифрової безпеки у місті Полтава за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення OONI (Open Observatory of Network Interference).

Згідно з попередньою оцінкою, рівень відкритості інформації про бюджетний процес м. Полтава становить 63%. До такого висновку дійшли експерти Громадського Партнерства “За прозорі місцеві бюджети!” за результатами моніторингу в межах проекту “Підвищення прозорості бюджетного процесу на локальному рівні”, що здійснюється за підтримки МФ “Відродження”.

Полтава має прогноз доходів та видатків на плановий та два наступні за плановим бюджетні роки. Він затверджений у форматі рішення сесії міської ради «Про бюджет на 2018 рік» від 22.12.2017 року.

Прогноз разом з рішенням (у додатку 8) оприлюднено на сайті міської ради. Прогноз оприлюднено 18.12.2017 р., тобто вчасно, оскільки рішення прийняте 22.12.2017 року.

«Програма економічного і соціального розвитку  м. Полтава на 2018 рік» затверджена рішенням ради від 22.12.2017 року. ПСЕР затверджена вчасно, тобто одночасно із рішенням про затвердження бюджету міста. Вона оприлюднена на офіційному сайті міської ради. Необхідно відмітити, що ПСЕР на 2018 рік розміщена лише в розділі рішень, її слід  оприлюднити в відповідному  спеціальному розділі, який визначить швидкий доступ до програмного документу та позбавить необхідності його пошуку серед чисельних рішень, прийнятих радою.  ПСЕР не містить додатків щодо показників розвитку комунальних підприємств та закупівлі продукції (товарів, робіт та послуг) для регіональних потреб, тому за вказаним показником оцінка лише 0,7 із 1 можливої.

В Чутівському районі розташовані п’ять ділянок на які видані спецдозволи на користування надрами. Всі вони належать державним компаніям. Найбільше вишок поблизу сіл Вільхуватка, Войнівка та селища Чутове. Голова Чутівської районної адміністрації Сергій Апряткін розповів про переваги і недоліки сусідства з нафтогазовими компаніями.

На яких умовах компанії співпрацюють із селами чи територіальними громадами?

З буровими компаніями укладаємо соціально-економічні договори. За ними щороку селам виділяють певні кошти. Торік це було по 150 тисяч гривень на сільську раду, на території якої видобувається газ. За пропозицією Полтавської обласної адміністрації вони були використані на капітальний ремонт доріг. Це було доречно, бо видобувна компанія не просто встановила вишки та труби, але й їздить важкою спецтехнікою.

Довідка.

Стаття 13. Конституції України. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону…

29 серпня 2017 року в селі Мачухи Полтавського району за участі експертів з ІПВГ та представників місцевої громади  відбувся круглий стіл  щодо впровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ).

Валерій Білокінь, сільський голова c. Мачухи та Тетяна Богдан, головний економіст Департаменту фінансової політики Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень, привітали учасників заходу та  задали тон розмови.

Тетяна Богдан розповіла про проект Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження», який спрямований на:

• підвищення результативності та прозорості використання бюджетних коштів шляхом запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів, участі у впровадженні громадського бюджету;
• впровадження Ініціативи Прозорості Видобувних Галузей (ІПВГ);
• реалізацію проекту бюджету участі у 48 містах, обраних на конкурсній основі;
• покращення обізнаності громадськості щодо процесу державного бюджетування, доходів і видатків шляхом підготовки та оприлюднення періодичних видань на щомісячній, квартальній та річній основі.

15 червня 2017 р. — с.Шилівка

Частина рентних платежів допоможе розвитку громад Зіньківського району

15 червня 2017 року в с. Шилівка відбувся семінар “Визначення стратегій та складання проектів використання коштів від видобувних компаній у 2018 році відповідно до змін у законодавстві”.
Ганна Кіященко, голова Полтавської філії Суспільної служби України, член БГЗО при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості розповіла про міжнародний стандарт Ініціативи прозорості видобувних галузей(ІПВГ), які можливості він надає, як його можна використовувати.
Тренер Віктор Бобиренко розповів яким чином контролювати наповнення бюджету, як визначити пріорітети при плануванні витрат з місцевого бюджету для сталого розвитку місцевих громад, які можливості надає реформа децентралізації разом з відрахуваннями до місцевих бюджетів 5% ренти від видобутку вуглеводнів, на які проекти і яким чином освоїти ці кошти. Також були обговорені спільні проблеми об’єднаних територіальних громад Сумської та Полтавської областей, а також проблеми, що виникають в районах Полтавської області від видобутку вуглеводнів.

Олексій Хамаза закінчив Київський торгово-економічний університет. А диплом магістра вирішив одержати у Німеччині. Зараз він навчається у Технічному університеті Дрезден. Обрав спеціальність «економічна інформатика».
— У німецьких вузах, — розповідає Олексій, — діє болонська система. Студент сам «набирає» певну кількість дисциплін, які він хоче вивчати, з обов’язкових та необов’язкових, сам складає свій графік навчання, щоб були вільні дні для роботи. Кілька місяців тому змінився закон, який відтепер дозволяє студентам офіційно працювати 120 замість колишніх 90 днів на рік. Сам записуєшся на лекцію, яку хочеш прослухати, сам записуєшся на екзамен.
— Чи важко було вступити?
— Нелегко. Адже на 35 місць претендувало 450 осіб, але я успішно здав вступний іспит.

За майже рік свого волонтерства кременчужанка Ірина Скрипко добре підтягнула розмовну німецьку, помандрувала Європою і побачила видатні кінопрем’єри Берлінського фестивалю.

Ірина Скрипко повернулася з волонтерської програми ще влітку, але досі перебуває під враженням своєї десятимісячної поїздки. Каже, що волонтерство дуже змінило її — не лише змогла отримати хорошу лінгвістичну практику, але й стала більш комунікабельною, відкритою й упевненою у своїх силах. А ще стала толерантніше ставитися до представників інших національностей. «Коли пізнаєш іншу культуру, інших людей, тих же турків, німців, циган, розумієш, що вони такі ж самі, як ти, їх нічого боятися», — ділиться Ірина своїми маленькими життєвими відкриттями.
Ірина Скрипко кілька років тому закінчила приватний кременчуцький виш за фахом «переклад». Трохи попрацювала у відділі міжнародних зв’язків Кременчуцького національного університету імені М.Остроградського, а потім наважилася подати документи на європейську програму з розвитку волонтерства. На десять місяців поїхала до Німеччини допомагати тамтешнім дітям. Основним мотивом для поїздки було бажання удосконалити знання німецької мови та й взагалі побачити світ.
Ірина знайшла волонтерську програму самотужки через Інтернет. «Оскільки мені не хотілося свою другу мову занехаювати, я цілеспрямовано вводила в базі даних Німеччину, — каже дівчина. — У Австрію теж можна було поїхати, але я собі облюбувала Берлін. Просто марила ним… І він не розчарував, це найкраще місто, в якому мені довелося побувати».
Програма починалася у 1 вересня минулого року. Ірина потрапила у невеличке містечко Фюрстенвальде, від якого до Берліна можна доїхати за півгодини. Завданням волонтерів було допомагати молодшим школярам під час їхнього перебування у так званому «хорті». Це щось на зразок нашої групи подовженого дня, але в більших масштабах. Школа розташовується на першому поверсі, а хорт — на другому. Діти приходять до хорту після дванадцятої години, по закінченню уроків. Тут працюють вихователі, які з дітьми малюють, щось клеять, майструють, займаються узикою, розвиваючими іграми.

Уже 75 років поспіль фінські жінки, які готуються стати мамами, отримують від держави велику коробку з дитячим одягом, постіллю й іграшками. Причому саму коробку можна використовувати ще й як ліжечко. Дехто вважає, що ці набори допомогли Фінляндії радикально знизити рівень дитячої смертності.
Мета цієї традиції — дати всім фінським дітям, незалежно від їхнього походження, рівні стартові можливості у житті.
Дитячий набір — подарунок від уряду — отримує кожна майбутня мама. Він містить дитячий одяг, зокрема зимовий комбінезон, спальний мішок, аксесуари для купання, а також підгузки, постільну білизну і невеликий матрац.
Якщо покласти матрац у коробку, вона перетворюється на ліжечко. Безліч дітей з усіх соціальних верств проводять у ній перші тижні життя.
Матері мають вибір: узяти коробку чи грошову допомогу, яка наразі складає 140 євро. Але 95% обирають коробку, оскільки речі, зібрані в ній, коштують значно дорожче.

За даними Лондонського королівського коледжу Україна опинилася на десятому місці серед 217 країн світу за кількістю ув’язнених — 338 осіб на 100 тис. населення. У розвинених країнах цей показник коливається в межах 70-80 чоловік на 100 тисяч. За грати в Україні потрапляє чимало безвинних або людей, котрі скоїли дрібні правопорушення, за які в країнах ЄС не садять до буцегарні.
Також суттєво відрізняються умови утримання в’язнів в Україні та Європі. Навіть найбільш небезпечні злочинці у ЄС перебувають у набагато кращих умовах, аніж українці в слідчих ізоляторах, тобто, чия вина ще навіть не доведена. Приміром, у Швеції витрати пенітенціарного відомства з розрахунку на одного ув’язненого становлять 1700 крон в день (2125 грн.), у Португалії — 40,1 євро (453 гривні), а в Україні — лише 6 гривень щодень.
У європейських країнах окрім державних є й приватні тюрми для виконання короткострокових вироків та терапевтичних заходів.
Умови проживання засуджених намагаються максимально наблизити до життя на свободі. Камери тюрем — звичайні житлові кімнати, оснащені санітарними вузлами, газовими чи електричними плитами, меблями. Засуджені можуть мати комп’ютери, телевізори, магнітофони, іншу техніку.